в означеннях
Тлумачення, значення слова «знищувати»:

ЗНИЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗНИЩИТИ, щу, щиш, док., перех.

1. Вбиваючи, нищачи і т. ін., припиняти існування кого-, чого-небудь, призводити до загибелі, смерті. Якщо ворог не здається — його знищують (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 426); Філоксера.. з часом знищити всі виноградники (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 201);
//  Руйнувати, псувати що-небудь, ламаючи, рвучи і т. ін. Я знищую [у думках] жалюгідні халупи і замінюю їх невисокими гарними будинками (Олександр Довженко, I, 1958, 25); — Треба сховати портрет, щоб вороги не знищили (Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 46);
//  Скасовувати, ліквідувати що-небудь. Відновлюючи з допомогою окупаційних військ владу поміщиків і капіталістів, гетьманський уряд знищував громадські свободи, жорстоко придушував революційні виступи робітників і селян (Вісник АН УРСР, 1, 1957, 32); У жовтні 1917 року пролетарська революція знищила ненависний народові капіталістичний лад (Програма КПРС, 1961, 4).
Знищувати (знищити) до пня див. пень.

2. Припиняти, усувати (дію, вияв і т. ін. чого-небудь). Неволя знищувала його [народу] душу, занепад глушив йому силу (Панас Мирний, V, 1955, 416); Війна знищила всю красу життя (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 70); Смерть єдиного сина, загибель маленького гостроокого і тямковитого хлопчика, знищила його щастя (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 108); Він хотів знищити в своїй душі залишки сумнівів (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 128).

3. розм. З'їдати, випивати все, нічого не залишаючи. Знищуючи вафлі, Кіра поспішила до трамвая (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 285).

4. перен., розм. Пригнічувати, принижувати кого-небудь своєю вищістю, перевагою в чомусь;
//  Критикувати. Між іншим, сей професор знищив страшно мою «Блакитну Троянду», казав, що я собі нею попсувала репутацію і тепер мушу поправити свою славу іншою драмою (Леся Українка, V, 1956, 283).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 664.

Коментарі (0)