в означеннях
Тлумачення, значення слова «знижувати»:

ЗНИЖУВАТИ, ую, уєш і рідше ЗНИЖАТИ, аю, аєш, недок., ЗНИЗИТИ, знижу, знизиш, док., перех.

1. Переміщати, опускати нижче. Почув Лис, що щось там шпортає у нього на животі; От-от би [Лис] знизив хвіст та обігнався, але ні, його хвіст нині — боєва хоругов, не можна! (Іван Франко, IV, 1950, 69); Чом ти знизила вії?.. А за віями — тьма. Буде, буде, Маріє, і для нас ще весна (Володимир Сосюра, Близька далина, 1960, 281).

2. Зменшувати, ослабляти рівень, ступінь і т. ін. чого-небудь. Герман.. знижував та знижував робітницьку плату (Іван Франко, V, 1951, 399); Треба, щоб рівень закупочних цін спонукав колгоспи підвищувати продуктивність праці і знижувати виробничі затрати (Програма КПРС, 1961, 72); Щоб знизити температуру зерна, особливо коли воно з підвищеною вологістю, треба систематично провітрювати зерносховища (Колгоспник України, 2, 1957, 13);
//  Погіршувати, послабляти якість, майстерність і т. ін. Пишучи для дітей, він [В. Бичко] не знижує своєї майстерності, не приглушує поетичного звучання (Літературна Україна, 12.I 1965, 4);
//  перен. Робити менш значним, важливим, не таким піднесеним; спрощувати, збіднювати. Довгождана, вистраждана зустріч з народним читачем, людиною високої культури і багатого громадського досвіду, звільнила літературу від необхідності «знижувати» стиль і стилізувати (Шамота, Талант і народ, 1958, 220).

3. Робити нижчим за звучанням, тембром (звук, голос). Спартак наблизився до нього впритул, знизив голос до шепоту (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 17); — Нехай відпочине [Анеля], — підхопив Бжеський, знижуючи тон (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8).

4. рідко. Принижувати гідність, ображати. Не хочеться рід свій поважний знизити (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 423).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 661.

Коментарі (0)