в означеннях
Тлумачення, значення слова «знижуватися»:

ЗНИЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідше ЗНИЖАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗНИЗИТИСЯ, знижуся, знизишся, док.

1. Переміщатися, опускатися нижче. Коли перед дощем кількість пари в повітрі збільшується, комахи починають літати низько. Ганяючись за ними, знижуються і ластівки (Наука і життя, 7, 1956, 24); А шторм не вщухав і знижалися тучі (Леонід Первомайський, I, 1947, 106); Тут і урвала [мову] вдовиця, зітхнувши протяжно, глибоко. Опісля поправила окуляри на носі, уста знизились в кутиках (Ольга Кобилянська, I, 1956, 148); Мряка знизилась і окутала ліс, а він став легкий і сивий, як привид (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 326);
//  тільки 3 ос. Ставати нижчим, зменшуватись у висоті порівняно з поверхнею чого-небудь. — За Пєнінами гори знижуються, все нижчають в далечі й зливаються ніби докупи, а там далі на обрії несподівано виступають Татри, найвищі гори в Карпатах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 398); — Товаришу Мухтаров, — в очах забриніла свідомість відповідальності за свої слова, — горизонт знижується під гору. Води сюди не подати (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 101); По течії завжди можна визначити, в яку сторону знижується місцевість (Фізична географія, 5, 1956, 41).

2. Зменшуватися, слабшати (про рівень, ступінь і т. ін. чого-небудь). Одночасно із збільшенням виробництва тваринницької продукції знижувалась і її собівартість (Хлібороб України, 2, 1967, 27); Сафар розрахував, що сьогодні ринок буде переповнений рабами і ціни на них дуже знизяться (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 189); Якби оце раптом зник ліс на землі, ..катастрофічно знизилися б урожаї (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 103);
//  Погіршуватися, слабнути (про якість, майстерність і т. ін.). Протягом першої половини дня робота [трактористів і комбайнерів] йде нормально. А в другій дається взнаки втома, знижується увага, продуктивність (Радянська Україна, 7.IV 1962, 2); Чуття нюху може різко знижуватися при нежиті, особливо хронічному (Шкільна гігієна, 1954, 60).

3. Ставати нижчим за звучанням, тембром (про звук, голос). Насилу відіпхнула [Марина] його від себе й затулила вуха, аби не чути прошиваючого душу голосу, що знову тепер знижувався до тихого шепоту (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 169); Вона говорила се голосом, щочимраз більше знижався (Ольга Кобилянська, II, 1956, 166).

4. рідко. Принижувати свою гідність; принижуватися. Ми не знижались до каяття, змучені; Чолом не гнулись, ні дня, ні хвилиночки (Павло Грабовський, I, 1959, 322); — До кого це я мовлю? Навіщо я знижаюсь? Навіщо я і в монастир оцей прийшов? (Павло Тичина, II, 1957, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 661.

Коментарі (0)