в означеннях
Тлумачення, значення слова «знизувати»:

ЗНИЗУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ЗНИЗАТИ, знижу, знижеш, док., перех.

1. Насаджувати, надівати що-небудь одне за одним (на нитку, дріт і т. ін.); нанизувати. Знизати на одне кільце ключі;  * Образно. Розлилися гони пишними житами, Забуяли повінню пшениць. Ранішнє проміння злотними ґнотами Знизує намисто росяниць (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 65).
Знизувати (знизати) очима (поглядом і т. ін.) — пильно, допитливо дивитися на кого-небудь. — Чого роти пороззявляли? — суворо знизує він їх [товаришів] очима (Степан Васильченко, I, 1959, 229).

2. перен., рідко. Підбираючи одне до одного, з'єднуючи слова, речення і т. ін., складати, компонувати що-небудь. Я казочку малюсеньку про зіроньки знизав… (Василь Чумак, Черв. заспів, 1956, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 662.

Коментарі (0)

ЗНИЗУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ЗНИЗАТИ, знижу, знижеш, док., з ім. плечима, рідше плечем.

1. Піднімати і опускати плечі на знак нерозуміння, здивування, зневаги і т. ін. Самі брати, коли подібні чутки оббивались об їх уха, усміхалися і знизували плечима (Іван Франко, VI, 1951, 204); Юхимів син Василь, рослий парубок, стояв ні в сих ні в тих, лише знизував плечима (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 35); На поважну мову і в неї знайдуться слова, а на залицяння одно в неї — зниже мовчки плечима з досадою (Андрій Головко, II, 1957, 191).

2. рідко. Рухати, поводити (плечима, плечем). [Василь:] На нашім кутку таких дівчат і заводу нема. Як гляне, як поведе очима, як зниже плечима, то так тобі в очах і затуманіє (Марко Кропивницький, II, 1958, 116).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 662.

Коментарі (0)