в означеннях
Тлумачення, значення слова «зобиджений»:

ЗОБИ́ДЖЕНИЙ, ЗОБИЖЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зобидити. Наче хто за серце стисне Палажку, а жалітись ні на що.. Не зобижена (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 140);
//  у знач. прикм. Гордовитість, зобиджене самолюбство, кривда в час любові, — все це б збурило його душу до самого дна (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 267).

2. у знач. прикм. Який зобидився, образився. Євдокимові одразу стає тоскно на душі.. Зобижений, він виходить з гурту (Михайло Стельмах, I, 1962, 363).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 674.

Коментарі (0)