ЗОЛОТНИЧО́К, чка, чол. Пестл. до золотник1. — Стільки золота перепустив через свої руки, що тобі і не присниться... І все прогуляв. До золотничка (Олесь Донченко, III, 1956, 54).
ЗОЛОТНИЧО́К, чка, чол. Пестл. до золотник1. — Стільки золота перепустив через свої руки, що тобі і не присниться... І все прогуляв. До золотничка (Олесь Донченко, III, 1956, 54).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 682.