ЗОЛОТОКО́СИЙ, а, е, поет. Який має коси, волосся золотистого кольору. Як ти співала в нашій частині, Очі ясніли, як сині роси, Знявши пілотку і шинельчину — Рідна, далека, золотокоса! (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 159); Золотокоса голівка.
ЗОЛОТОКО́СИЙ, а, е, поет. Який має коси, волосся золотистого кольору. Як ти співала в нашій частині, Очі ясніли, як сині роси, Знявши пілотку і шинельчину — Рідна, далека, золотокоса! (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 159); Золотокоса голівка.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 683.