в означеннях
Тлумачення, значення слова «зорити»:

ЗОРИТИ, рю, риш, недок., розм.

1. Дивитися на кого-, що-небудь; пильно вдивлятися. Тесля.. скочив миттю на станок і звідти поверх голов [голів] на вулицю зорить (Леся Українка, I, 1951, 444); Тоймі все стоїть, усе зорить у далечінь (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 5).

2. за ким — чим. Стежити очима за ким-, чим-небудь. [Циганка:] Герцик увесь день зорить за мною, певно, догадується (Марко Кропивницький, V, 1959, 473); Де-не-де на могилах [у степу] майоріли маяки на трьох розсохах. Зверху на помості сидів козак і зорив за полем (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 53).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 687.

Коментарі (3)