в означеннях
Тлумачення, значення слова «зосереджений»:

ЗОСЕРЕ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зосередити. Командир гайдамацького загону, місцевий помішик Порловський, запевняв.., що повстанців у цьому районі багато, що саме тут зосереджені їх головні сили (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 67); Ми стояли за ліском.. невидимі для ворога, зосереджені для нової атаки (Яків Качура, Вибр., 1953, 302); Зусилля народів повинні бути зосереджені на тому, щоб своєчасно приборкати імперіалістів, позбавити їх змоги пустити в хід смертоносну зброю (Програма КПРС, 1961, 50);
//  зосереджено, безос. присудк. сл. В колгоспі все тваринництво, крім птиці та коней, зосереджено в одному місці, що дає змогу організувати в загальнофермському цеху підготовку кормів до згодовування (Колгоспник України, 4, 1959, 5).

2. у знач. прикм. Який зосередився, зібрався в одному місці;
//  Спрямований в одне місце, в одну точку (звичайно про артилерійський вогонь).
 Зосереджене навантаження — навантаження, що припадає на дуже маленьку площу. Прикладом зосередженого навантаження є сили, що діють на метал при різанні на верстатах (Токарна справа, 1957, 43).

3. у знач. прикм. Який зосередився повністю на чому-небудь; замислений. Зосереджений на своїх думах, він аж здригнувся, коли до нього з темряви метнулася якась жіноча постать (Семен Журахович, До них іде.., 1952, 125).

4. у знач. прикм. Який здійснюється, виявляється при напруженні думок, уваги, зусиль і т. ін. Кілька хвилин мовчазної і зосередженої роботи, і з прохолодного отвору виплив на денне світло солом'яний брилик (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 64);
//  Глибокий, напружений (про думки, почуття і т. ін.). Бальзак дивився на кобзаря, на юрбу, на тих, що, проходячи повз нього, кидали мідяки у мисочку, відчував в їхньому зосередженому мовчанні якусь дивну і значну пересторогу (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 155); Чорні імлисті очі дивилися задумливо й серйозно, але посаджені вони були близько одне до одного, і тому погляд їх набирав зосередженої пильності (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 57).

5. у знач. прикм. Який перебуває у стані зібраності, готовності до чого-небудь, напружує свою увагу, свої думки, зусилля і т. ін.; зібраний. Він був весь зосереджений, наче б шнуром стягнутий в своєму нутрі (Ірина Вільде, Пов. і опов., 1949, 33); В навушниках Сашко стає одразу серйозним, офіційним, зосередженим, вже він тепер увесь там, в ефірі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 42); Артем.. слухав уважно, очей з матері не зводячи, суворий і зосереджений (Андрій Головко, II, 1957, 509);
//  Якому властиві зібраність, постійна заглибленість у свої думки, переживання, справи і т. ін. Тиху вдачею, мрійливу зосереджену в самій собі, Ганну ще змалку вражало й вабило до якогось солодкого щеміння в грудях усе красиве, не буденне (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 7); Обережний і зосереджений, стриманий і підозрілий, він волів більше мовчати (Натан Рибак, Час, 1960, 424);
//  Який виражає заглибленість у свої думки, переживання, справи і т. ін. Вигляд у Лимаря був якийсь зосереджений, похмурий (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 108); Він сидів проти головного інженера, не відриваючи від нього зосередженого погляду, не пропускаючи жодного його слова (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 26); Обличчя його було напруженим і зосередженим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 156).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 690.

Коментарі (0)