ЗОВ, у, чол., поет. Те саме, що заклик. По першому зову Ішли комсомольці з райкому на фронт (Платон Воронько, Райком.., 1949, 5); * Образно. На сонця зов збудилася земля (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 288).
ЗОВ, у, чол., поет. Те саме, що заклик. По першому зову Ішли комсомольці з райкому на фронт (Платон Воронько, Райком.., 1949, 5); * Образно. На сонця зов збудилася земля (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 288).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 676.