в означеннях
Тлумачення, значення слова «зовнішній»:

ЗО́ВНІШНІЙ, я, є.

1. Обернений назовні; протилежне внутрішній (у 1 знач.). За вікном шумів дощ. Окремі великі краплини, зриваючись з даху, били по зовнішньому, критому залізом підвіконню (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 29); Тральщики виходять на зовнішній рейд ловити й знищувати ворожі міни, що й досі лишилися після війни (Василь Кучер, Голод, 1961, 19);
//  Розміщений, розташований, перебуває і т. ін. зовні, на поверхні чого-небудь. Шкіра являє собою зовнішній покрив, який охоплює все тіло (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 6).
 Зовнішній кут, мат. — кут, утворений однією із сторін трикутника (многокутника) і продовженням суміжної сторони.

2. Пов'язаний з виглядом, формою кого-, чого-небудь. Тільки короткозорі можуть припускати, що всі чари жінки — у зовнішній красі чи модному платті (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 393); Тепер ось їх мають вивести на парад. Щоправда, після безперервних боїв полк їхній за своїм зовнішнім виглядом менше всього підходив для того, щоб марширувати по плацу (Олесь Гончар, II, 1959, 352); Нині довідатись маєш про інші властивості тілець, Про розмаїтість їх зовнішніх форм (Микола Зеров, Вибр., 1966, 168).

3. Який впадає в очі з першого погляду; видимий. Дуже прохав би звістити мене, в якому стані його [І. Франка] здоров'я тепер, які зовнішні ознаки терпінь, чи він притомний, говорить, пізнає людей, чи починає володіти руками? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 306).

4. Який перебуває за межами чогось, оточує кого-, що-небудь; навколишній. В юнакову свідомість вривався зовнішній світ з його запахами, барвами, звуками, неповторністю (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 190); — Змініть зовнішні умови, і через тисячі років ця яблуня перетвориться в щось інше (Олександр Довженко, I, 1958, 480); Велику загрозу становить зараження зовнішнього середовища внаслідок випробування атомної зброї (Наука і життя, 5, 1959, 57);
//  у знач. ім. зовнішнє, нього, сер. Те, що оточує кого-, що-небудь. Коли моя білява донька виросте, я буду надто старий, мої очі вже не зможуть сприймати зовнішнє в його барвистих фарбах (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 14).

5. Який діє зовні (у 3 знач.).
 Зовнішні сили, фіз. — сили, що діють на тіло зовні, з-за меж чого-небудь. Сили, які виникли під дією сонця і змінюють поверхню суші, називають зовнішніми силами (Фізична географія, 5, 1956, 107).

6. перен. Який не відбиває суті чого-небудь; несуттєвий, формальний. Треба сказати, що й Шевченка — часом при зовнішньому пієтеті, а часом і не маскуючись — не дуже-то полюбляли жовто-блакитні запроданці (Максим Рильський, III, 1956, 180);
//  Показний, мнимий. Антонович суворо засуджував тих офіцерів, які іноді, заради зовнішнього успіху, легковажили собою або підлеглими (Олесь Гончар, III, 1959, 282).

7. Який стосується відносин з іноземними державами. З'їзд.. визначає лінію партії в питаннях внутрішньої і зовнішньої політики (Статут КПРС, 1961, 16); Ще в перші роки Радянської влади великий Ленін визначив генеральну лінію нашої зовнішньої політики як курс на мирне співіснування держав з різними соціальними системами (Радянська Україна, 1.X 1959, 2);
//  Який живе, існує за межами даної держави. Князь та його дружинники були потрібні Новгородові як військова сила в боротьбі з зовнішніми ворогами (Історія СРСР, I, 1956, 66).

8. Який застосовується для лікування поверхні тіла, шкіри. Крім зовнішнього користування очанкою, її одночасно приймають і всередину, випиваючи за день по З чарки молока кожен раз з 2,0 г порошку з трави очанки (Лікарські рослини.., 1958, 48);
//  у знач. ім. зовнішнє, нього, сер. Ліки, що застосовуються для лікування поверхні тіла, шкіри.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 676.

Коментарі (0)