ЗОЗУ́ЛЕЧКА, и, жін.
1. Пестл. до зозуля. Зозулечка з гаю вилітає, Соловейка братом називає (Михайло Стельмах, I, 1962, 240).
2. нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки. — Не сердься ж, моя мамочко, рибочко, перепілочко, зозулечко! Прости ж мене. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 437).