Словник української мови

ЗОЗУЛЯ́СТИЙ, а, е. Який забарвленням нагадує зозулю, зозуля; рябий. На дворі зозуляста квочка, надувшись та настовбурчившись рябеньким пір'ячком, водила шестеро курчат (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 47); Ще до схід сонця здалека вилітав на погнуту башту зозулястий півень і голосно кукурікав (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 193);
//  у знач. ім. зозуляста, тої, жін. Про курку з пір'ям такого забарвлення, як у зозулі. Пригадує [Ївга] й те, .. що пора підсипати зозулясту (Любов Яновська, I, 1959, 405).
▲ Зозулястий льон див. льон.