ЗРАДЛИ́ВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням зрадливий. — В потоках заздрості, презирства і злоби, Знеможений зрадливістю людською, Я від ударів злих невірної судьби Звик одбиватись одною рукою (Леонід Первомайський, I, 1958, 229); Не мала дівка ні охоти, ні снаги, ні розуму думати про нещирість, зрадливість; слухала вона соловейка вкупі з Олексієм до самої зорі (Любов Яновська, I, 1959, 35).