ЗРА́ДНИЦТВО, а, сер. Поведінка, вчинки зрадника. На своєму досвіді народні маси переконувалися у правильності лінії більшовиків, все ясніше бачили брехню і зрадництво націоналістів (Радянське літературознавство, 3, 1957, 7).
ЗРА́ДНИЦТВО, а, сер. Поведінка, вчинки зрадника. На своєму досвіді народні маси переконувалися у правильності лінії більшовиків, все ясніше бачили брехню і зрадництво націоналістів (Радянське літературознавство, 3, 1957, 7).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 698.