в означеннях
Тлумачення, значення слова «зранювати»:

ЗРАНЮВАТИ, нюю, нюєш, недок., ЗРАНИТИ, ню, виш, док., перех.

1. Заподіювати рани, рану. Михайло вибрався в провулок і пішов попід стінами колишніх будинків, зранюючи босі ноги об гостре каміння (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 21); Ратище слабо зранило звіра в передню лопатку (Іван Франко, VI, 1951, 16); І даремно лебідь звав, будив її [зграю лебедину]. І коли він вгледів, що брати не чують, Що навік до себе прикував їх став, — Закричав від муки, вдарився об камінь, Зранив собі груди, крила поламав (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 284); — Що з тобою, Федоро? — Ой, сестро, ногу зранила, — і пошкандибала до полукіпка (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 76);  * Образно. — Коли б оця старенька вишня та вміла говорити... Згадала б, мабуть, і про тих невдячних, що зранили тіло її (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 10).

2. перен. Спричиняти кому-небудь душевний біль, страждання. — Ох, мій пане, ся відповідь зранить серце ніжній дамі! (Леся Українка, I, 1951, 434); Він сміявся так, мовби йому хто дарував мільйони, і заявляв мені тим сміхом, що не журиться мною зовсім. Це зранило мене так, що я з досади майже задрижала (Ольга Кобилянська, I, 1956, 253).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 700.

Коментарі (0)