в означеннях
Тлумачення, значення слова «зразу»:

ЗРА́ЗУ, рідше ІЗРАЗУ, присл.

1. Тієї ж миті, негайно, дуже швидко; зараз же. Зразу перед її очима чогось ніби виник з темряви теплий вечір у березі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 330); На ранок Давид підвівся ледве розвиднілось і зразу ж зібрався йти (Андрій Головко, II, 1957, 181); Знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торішні хазяї І зразу співи почали свої (Максим Рильський, III, 1961, 178); Зал довго не припиняв тисячоустого виявлення своєї радості. Іноді шум цей немовби притихав, але ж ізразу відновлювався з новою силою (Павло Тичина, III, 1957, 486);
//  Зовсім недавно, тільки що. Були тут снопи зразу ж з-під серпа, ще з росою привезені до Плачинди (Михайло Стельмах, I, 1962, 66);
//  Без переходу, без проміжної стадії. Ніч впала зразу і проковтнула обрій (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 277);
//  Раптом, несподівано. Нічого не видно, не чутно. Тихо, сумно... Ось щось зразу залопотіло... Мороз пробіг вподовж спини (Панас Мирний, I, 1949, 332); Василь Іванович зразу спинився, мов його хто сіпнув за полу (Степан Васильченко, I, 1959, 70);
//  За дуже короткий час, відразу! Тіло її робилось таким легким, наче вона зразу схудла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 327);
//  З першого разу, з самого початку. — Трапляється часом, що іншого якось не прийма серце, відвертається від нього, до іншого так зразу приляже, як до рідної мами... (Марко Вовчок, VI, 1956, 280); Йому хотілося в війні зразу ж поділяти з союзниками все нарівні — і кров, і піт, і злигодні (Олександр Довженко, I, 1958, 299); [Олекса:] Такого накрутила язиком, що й не розбереш ізразу (Іван Микитенко, I, 1957, 155);
//  З першого погляду. Одежа на ньому абияка, сорочка розхристана, .. і таки зразу можна було бачити, що він є (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 471); Зразу було видно, що вони не тутешні і їдуть здалеку, хоч біла блузка на дівчині була свіжонапрасована (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 6).

2. За один раз, в один прийом. — Ану, пораднице! — промовляє Федір до пляшки. — Заговори мою тугу! — і витягне зразу до половини (Панас Мирний, IV, 1955, 230); Не хочу я городити Того перелазу, Та що його я не можу Проскочити зразу (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 130);
//  Разом, одночасно. Різнула блискавиця, мов крикнули зразу всі простори і гори, і — вдарив грім! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 220).

3. Близько біля чого-небудь, поряд з чимось. Зразу ж за тином буйно цвіли рожі червоними квітками (Андрій Головко, I, 1957, 106); Великий, згорблений зразу ж біля надбрів'я ніс Сафрона одним кінцем вростає в суцільну лінію брів, а другим — у смолисті вуса (Михайло Стельмах, II, 1962, 45).

4. розм. На перших порах, спочатку. — Взагалі все приїдається. От у піст риба зразу така смачна, а відтак уже не теє (Лесь Мартович, Тв., 1954, 41); Жвава розмова велася між обома приятелями, зразу про Руду та смерть Василя Юрші, потім про задуми відбудови Руської держави, ..а вкінці про події дня (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 415).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 699.

Коментарі (0)