в означеннях
Тлумачення, значення слова «зречення»:

ЗРЕ́ЧЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням зректися 1. Сповнена високого патріотизму, поема [«Іван Вишенський»] була активним виступом Франка проти реакційної філософії зречення життя, втечі від суспільної боротьби (Історія української літератури, I, 1954, 531); Під впливом нових явищ життя народ-творець знаходив і форми для змалювання цих явищ. Це не було зреченням традиції (Максим Рильський, III, 1956, 156).

2. Офіційний документ про відмову від своїх прав (перев. на престол). Петро III, після невдалої спроби утекти в Кронштадт, підписав зречення від престолу (Історія СРСР, II, 1957, 53); Стародумський підписав своє зречення від третини запорозького золота (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 268).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 701.

Коментарі (0)