в означеннях
Тлумачення, значення слова «зріст»:

ЗРІСТ, зросту, чол.

1. Те саме, що зростання. Усе його сприяло зросту: і сонце, й зорі уночі.. Як діти всі, він був цікавий, любив і птиці, й квіти, й трави (Володимир Сосюра, II, 1958, 433); Останніми часами літературний рух на Вкраїні стає помітно жвавішим. Про це свідчить і зріст літературної продукції, і збільшення літературної діяльності (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 238); [Яворський:] Жодної речі я не писав з таким захопленням і пристрастю. Це буде зовсім новий етап моєї творчості. І цим зростом я зобов'язаний вам [Вірі] і вашій любові (Іван Кочерга, II, 1956, 219); Я голос подаю за людськість і людину, За міста цвіт гінкий, за красний зріст села, За силу Партії, за сміливість орлину, Що перемогу нам, як сонце, принесла (Максим Рильський, II, 1960, 319).

2. Довжина тіла людини. Який зріст, така й сила, які літа — такий розум (Павло Чубинський, I, 1872, 255); Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 307); Він майже на цілу голову виділявся з-поміж них своїм зростом (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 301); Вона білява, середнього зросту, з цікавими і ясними очима, з напівдитячою радісною усмішкою (Михайло Стельмах, II, 1962, 410).
 У людський зріст; У зріст людини — уживається на означення висоти яких-небудь предметів, що дорівнює приблизно довжині тіла людини. На стінах міських будинків уже виростало величезне, в людський зріст «Л», з товстою, як рука, стрілою дороговказу (Олесь Гончар, III, 1959, 74); [Не] по зросту чиєму, кому — уживається на означення розмірів одягу або інших речей індивідуального вжитку, які відповідають (не відповідають) розмірам тіла людини. Тамара хотіла вибрати Олечці по її зросту сорочку (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 171); Урядник скочив з коня і, притримуючи довгу, не по своєму зросту шаблю, підійшов до Матвія (Михайло Стельмах, I, 1962, 460).
У (на) весь (увесь, повний, повен) зріст: а) випроставшись, не згинаючись. Розвідники стояли в кузові на весь зріст (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 437); — Вперед! Вперед! — Падають під кулями і знову зводяться в повний зріст, кидаючись на штурм берегових укріплень (Олесь Гончар, II, 1959, 419); б) стоячи, з голови до ніг (про зображення людини на портреті, фотографії і т. ін.); в) у всій повноті. Після переможного закінчення війни з інтервентами перед Радянською державою на весь зріст стали завдання мирного господарського будівництва (Ленін, Коротка біографія, 1955, 235).

3. рідко. Висота дерев, рослин, тварин. Дерева, які виросли на волі, характеризуються порівняно невисоким зростом, широкорозлогою кроною, товстим стовбуром (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 17); Плоха [пшениця], Чіпко! На зріст то вона й добра, та на вмолот не теє... (Панас Мирний, I, 1949, 364).

4. рідко. Те саме, що вік 1. Я пам'ятаю себе в дитинячих літах мало не з п'ятирічного зросту (Збірник про Кропивницького, 1955, 5); Доцвілися літа чорноокій того зросту і тої пори, коли матір хвилює неспокій за дочку в голубі вечори (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 94);
//  Те саме, що повноліття. Із малих літ годувала, леліяла [вдова сина], До зросту в найми не пускала, При старості літ слави да пам'яті прожити сподівала (Українські народні думи.., 1955, 24); Зінько вмовлявся з нею [Килиною] так, що вона житиме в Грицьковій хаті, доглядатиме діти.. і до зросту тих дітей буде в хаті за хазяйку (Борис Грінченко, II, 1963, 471). Доходити (дійти) [до] зросту див. доходити.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 709.

Коментарі (0)