Словник української мови

ЗРІВНЯ́ЛІВКА, и, жін., розм. Необґрунтоване, невиправдане зрівняння (див. зрівняння 1) у чому-небудь; — У нас на «Могутньому» зрівнялівка, найкращих ударників не відзначають (Олесь Донченко, II, 1956, 89);
//  Система оплати праці незалежно від її кількості та якості. Зрівнялівка — ледачому мати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 392); Ми повинні рішуче виступати проти зрівнялівки, забезпечувати вищу оплату тим, хто створює більше продуктів при найменших затратах праці і коштів (Радянська Україна, 4.III 1964, 2).