в означеннях
Тлумачення, значення слова «зрівнюватися»:

ЗРІВНЮВАТИСЯ 1, ююся, юєшся, недок., ЗРІВНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., з ким—чим, у чому, чим.

1. Ставати рівним з ким-, чим-небудь у чомусь. — Багаті зрівнюються з бідними [в правах], але влада не буде вже в руках багачів (Мирослав Ірчан, II, 1958, 30); Багатії, бач, раділи, Що багатше стали, А вбогії тому раді, Що з ними зрівнялись! (Тарас Шевченко, II, 1953, 51); За економічними умовами колгоспи зрівняються з загальнонародними підприємствами в сільському господарстві. Вони перетворяться у високорозвинуті механізовані господарства (Програма КПРС, 1961, 74); Круглову особливо приємно, що вся команда підхоплює приклад Цимбала й намагається зрівнятися в своїм умінні з Федором (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 82).

2. Ставитися нарівні з ким-, чим-небудь; виявлятися, бути рівним, однаковим з ким-, чим-небудь у чомусь. Був у нас цар і державця [державець] Еней, що ніхто й не зрівнявся 3 ним справедливістю, збройною міццю (Микола Зеров, Вибр., 1966, 237); Кожна дівчина, яку стрівав в походах і в тилу, коли видужував, не могла зрівнятись з його Ольгою... (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 47); Одесити з гордістю казали, що з їхньою оперою в усьому світі може не зрівнятися, а лише сперечатися Віденська опера (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 403); Радий був, що вирвався з лазарету Мабуть-таки, ніде в світі нема кращих лікарів, ніж мати, ніщо в світі не може зрівнятися з оцим рідним теплом, затишком, та ласкою домівки (Олесь Гончар, II, 1959, 144).
 Хто з ним (нею, ними і т. ін.) зрівняється силою (в силі, красою, в красі тощо) — ніхто не має такої сили (краси і т. ін.). Його всі парубки бояться, бо він [Йон] сильний... Хто з ним зрівняється силою? Ніхто! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 242).

3. тільки недок. Пас. до зрівнювати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 705.

Коментарі (0)

ЗРІВНЮВАТИСЯ 2, ююся, юєшся, недок., ЗРІВНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.

1. з чим і без додатка. Ставати рівним, гладким або робитися одного рівня з чим-небудь. Гори й долини зрівнювались (Нечуй-Левицький, II, 1956, 215); — Ненаситець теперечки гарно грає, води чимало, в на що глянуть; а от де були коші і не розбереш, де що й було: забудувалось, вали поосідали і зрівнялись із землею (Олекса Стороженко, I, 1957, 226); Рівний, білий степ: ні ярочка, ні бугорочка — все зрівнялося під білою наміткою зими (Любов Яновська, I, 1959, 51); Вода за перегаткою, зрівнявшись з високим берегом, стала розливатися, загрожуючи прорватися з боку котлована гідростанції (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 373).

2. розм. Наближаючись, опинятися на одній лінії, поряд з ким-, чим-небудь. Тільки зрівнялись вони [жовніри] з засадою, як вихопився з кущів Марко і гукнув молодецьким покриком (Олекса Стороженко, I, 1957, 395); На заході сонце зрівнялося з лісом і котилося нижче, по всьому лісу переплуталося косе проміння (Юрій Яновський, I, 1954, 286).

3. тільки док., безос., розм. Минати, сповнятися (про вік, строк). Зрівнялось їй [Оксані] дванадцять годочків; помер старий Самійленко (Марко Вовчок, I, 1955, 85).

4. тільки недок. Пас. до зрівнювати2.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 705.

Коментарі (0)