в означеннях
Тлумачення, значення слова «зрізувати»:

ЗРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ЗРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗРІ́ЗАТИ, зрі́жу, зрі́жеш, док., перех.

1. Ріжучи, відокремлювати що-небудь від чогось (перев. верхню частину). Одного дня каже до мене Хаброня: «Ходім у виноградники зрізувати виноград» (Нечуй-Левицький, III, 1956, 266); — Я брав невеличкого волоського гарбуза, зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім приробляв покришку (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 3); Він починав фразу, як тільки з розгону замахував косою, і закінчував її лише тоді, коли коса, зрізаючи соковиті стебла, виходила із трави: Косарики плужки кують, Косарики плужки кують... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 252); Троянди — білу, кремову й червону — Я зрізав, не без жалю і вагань (Максим Рильський, II, 1960, 224);
//  Спилювати, зрубувати. Ось на одному розсохатому окоренкові ще недавно красувалися два клени-брати. Але хтось зрізав один стовбур, а другий височить аж десь біля самого неба (Михайло Стельмах, I, 1962, 72);
//  Знищувати, змітаючи з поверхні землі (горб, гірку і т. ін.). Я засипаю рови і зрізую горби, я її [вулицю] нівелюю, знищую трамвай.. і замінюю його автобусами і тролейбусами (Олександр Довженко, I, 1958, 25); Гупали в дерево молотки й сокири, диркотіла циркулярка, бульдозери зрізали кручу, розрівнюючи майбутнє подвір'я (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 22);
//  Збивати (пострілом, різким ударом). Автоматники строчили, здіймаючи сухий пил, зрізаючи бур'ян (Юрій Яновський, I, 1958, 337).
 Зрізувати (зрізати, зрізати) кут (поворот і т. ін.) — скорочувати віддаль, рухаючись навскоси. Таня, щоб скоротити свою путь, вирішує брести через лиман навпростець, — так вона зріже кут, дістанеться того берега набагато швидше (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 224).

2. перен. Звалювати, убивши або поранивши (кулею, снарядом і т. ін.). А кулі цокають навколо, зрізають скрізь людей (Володимир Сосюра, I, 1957, 425); Двоє [німців] промайнули на фоні стіни, намагаючись проскочити в приміщення станції. Чергою з автомата Амірадзе зрізав обох (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 322).

3. перен., розм. Зменшувати, скорочувати, обмежувати що-небудь (кількість, суму тощо). Валентин Модестович переконав його, що в Хімоб'єднанні заявку все одно зріжуть — отже, завод дістане масла стільки, скільки йому треба (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 21); [Катерина:] Розкріпачили відповідальних товаришів від родичів.. Родичам працювати доведеться, бо керівникам серйозно зарплатню зрізали (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 63).

4. перен., розм. Іспитуючи кого-небудь, доводити до невдачі, провалу. [Тамара:] Коли я подумаю, що зараз мені треба складати цю прокляту анатомію... Я знаю, я переконана, що вона [викладачка] мене зріже (Іван Кочерга, II, 1956, 276); О, це був справжній герць! Що більше намагався Сокіл «зрізати», то краще і пристойніше відповідала Ольга (Яків Качура, II, 1958, 38).

5. Різко бити по м'ячу, спрямовуючи його навскоси, убік.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 707.

Коментарі (0)