ЗРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ЗРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗРІ́ЗАТИ, зрі́жу, зрі́жеш, док., перех.
1. Ріжучи,
відокремлювати що-небудь від чогось (перев. верхню
частину). Одного дня каже до мене Хаброня: «Ходім
у виноградники зрізувати виноград» (Нечуй-Левицький, III,
1956, 266); — Я брав невеличкого волоського гарбуза,
зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім
приробляв покришку (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 3); Він
починав фразу, як тільки з розгону замахував косою,
і закінчував її лише тоді, коли коса, зрізаючи соковиті
стебла, виходила із трави: Косарики плужки кують,
Косарики плужки кують... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 252);
Троянди — білу, кремову й червону — Я зрізав, не без
жалю і вагань (Максим Рильський, II, 1960, 224);
// Спилювати,
зрубувати. Ось на одному розсохатому окоренкові ще
недавно красувалися два клени-брати. Але хтось зрізав
один стовбур, а другий височить аж десь біля самого
неба (Михайло Стельмах, I, 1962, 72);
// Знищувати, змітаючи
з поверхні землі (горб, гірку і т. ін.). Я засипаю рови
і зрізую горби, я її [вулицю] нівелюю, знищую трамвай..
і замінюю його автобусами і тролейбусами (Олександр Довженко, I,
1958, 25); Гупали в дерево молотки й сокири, диркотіла
циркулярка, бульдозери зрізали кручу, розрівнюючи
майбутнє подвір'я (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 22);
//
Збивати (пострілом, різким ударом). Автоматники
строчили, здіймаючи сухий пил, зрізаючи бур'ян (Юрій Яновський,
I, 1958, 337).
Зрізувати (зрізати, зрізати) кут (поворот і т. ін.) —
скорочувати віддаль, рухаючись навскоси. Таня, щоб
скоротити свою путь, вирішує брести через лиман
навпростець, — так вона зріже кут, дістанеться того
берега набагато швидше (Олесь Гончар, Тронка, 1963,
224).
2. перен. Звалювати, убивши або поранивши (кулею, снарядом і т. ін.). А кулі цокають навколо, зрізають скрізь людей (Володимир Сосюра, I, 1957, 425); Двоє [німців] промайнули на фоні стіни, намагаючись проскочити в приміщення станції. Чергою з автомата Амірадзе зрізав обох (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 322).
3. перен., розм. Зменшувати, скорочувати, обмежувати що-небудь (кількість, суму тощо). Валентин Модестович переконав його, що в Хімоб'єднанні заявку все одно зріжуть — отже, завод дістане масла стільки, скільки йому треба (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 21); [Катерина:] Розкріпачили відповідальних товаришів від родичів.. Родичам працювати доведеться, бо керівникам серйозно зарплатню зрізали (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 63).
4. перен., розм. Іспитуючи кого-небудь, доводити до невдачі, провалу. [Тамара:] Коли я подумаю, що зараз мені треба складати цю прокляту анатомію... Я знаю, я переконана, що вона [викладачка] мене зріже (Іван Кочерга, II, 1956, 276); О, це був справжній герць! Що більше намагався Сокіл «зрізати», то краще і пристойніше відповідала Ольга (Яків Качура, II, 1958, 38).
5. Різко бити по м'ячу, спрямовуючи його навскоси, убік.