в означеннях
Тлумачення, значення слова «зряджати»:

ЗРЯДЖАТИ, аю, аєш, недок., ЗРЯДИТИ, зряджу, з рядиш, док., перех., діал.

1. Вбирати, чепурити. Що в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряджала (Словник Грінченка);
//  Обряджати (покійника). Три баби прийшло, одхаяли мене, його й зрядили.. Положили його на покуті, на лаві... (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 100).

2. Споряджати, збирати (в дорогу і т. ін.). О, як забути ту хвилину, Як мати бідная моя Мене зряджала на чужину!.. Ще ледве жевріла зоря... (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 194); У Тригубенка в хаті метушня — збори в дорогу .. Занадто вже зряджає його жінка — білизну в валізку вкладає (Андрій Головко, I, 1957, 328);
//  Відряджати, посилати куди-небудь. Обіцяли на Москву зрядити [Саву] — тепер ізнехтували, забули (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 147).

3. Наймати, домовляти. Марія зрядила досвідченого старика Арсентія, щоб за кіньми приглянув (Костянтин Гордієнко, Сильніше смерті, 1946, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 720.

Коментарі (0)