в означеннях
Тлумачення, значення слова «зробитися»:

ЗРОБИТИСЯ, зроблюся, зробишся; мн. зробляться; док.

1. Стати яким-небудь, набувши певних якостей, властивостей. Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан (Іван Котляревський, I, 1952, 257); І зробився Я знову незримий Та й пропхався у палати (Тарас Шевченко, I, 1963, 244); Небо зробилося свіжим і чистим, ніби його вимили милом і прополоскали водою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 86);
//  Набути певного зовнішнього вигляду (про людину) або певного виразу (про обличчя, очі). Оглянусь я на неї [панночку], — страшна така зробилась, що в мене й ноги захитались (Марко Вовчок, I, 1955, 109); Дорош, усміхаючись, глянув на Гната; але очі його під окулярами зробилися холодними і пронизливими (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 117);
//  Стати ким-небудь, набувши певного фаху, зайняти якесь місце в суспільстві, посаду і т. ін. [Василь:] Одному б треба бути кравцем, а він зробився шевцем, другому слід би панувати, а він череду пасе (Марко Кропивницький, II, 1958, 150); Шавкун попрощався, пішов. Через місяців три написав сестрі вже з Києва, що він таки свого доскочив, зробився студентом (Панас Мирний, I, 1949, 372);
//  Перетворитися на кого-, що-небудь. Дівчина скоро прив язала Йвана до куща.. і зробилася криницею (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 54); Дочекавшися відповіді з крейсера, канонерка вивісила стільки нових полотнищ, що одразу ніби зробилася екзотичним парусним кораблем (Юрій Яновський, II, 1958, 109).

2. безос., кому і без додатка. У сполуч. із присл. означай настання чогось у природі або появу якогось стану людини. Стало військо одпочивати і такеньки тихо зробилося (Марко Вовчок, I, 1955, 333); Увійшли [опришки] у старий смерековий ліс, і навкруги зробилось темно, як у домовині (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 147); Йому раптом зробилося легко і навіть весело. — Додому! Додому! — співало все в ньому (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 58).

3. з ким і без додатка. Статися, відбутися, трапитися. — Що де не зробиться, чого де не видеруть, усе він [Чіпка], п'яниця, розбишака!.. (Панас Мирний, I, 1949, 319); На березі зробився заколот. Усі товпилися коло човнів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 350); Що з нею [Ксенею] зробилося? Чи вона заробля собі хліб, тиняючись по чужих людях, по наймах? Чи досі вже спить у ямі..? (Борис Грінченко, I, 1963, 303); Червоний пес між листям золотим Снує, як човен, — і раптово з ним Зробилася якась чудесна зміна: Закаменів — лиш хвіст йому дрижить... (Максим Рильський, II, 1960, 148).

4. розм. З'явитися, утворитися. У мами тепер зробився флюс (Леся Українка, V, 1956, 5); Отож повиймали [хлопці] надламане пруття, а через то зробилася в плоті така діра, що курка могла легко пропхатися (Лесь Мартович, Тв., 1954, 146); Води просочуються з нашого каналу, .. болото зробилося серед сухого степу (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 282).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 711.

Коментарі (0)