в означеннях
Тлумачення, значення слова «зрубувати»:

ЗРУБУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗРУБАТИ, аю, аєш, док.; перех.

1. Рубаючи, відокремлювати що-небудь від основи. Ледачіші дівчата тільки вершки зрубували, Оксана ж ні в чому не любила неправди й сапувала як слід, чисто (Любов Яновська, I, 1959, 40); Криком дуба не зрубаєш! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 222); Він, патраючи щойно зарізаного білого гусака, сікачем зрубав з тушки ліве крило (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 270);
//  Рубаючи, знищувати; вирубувати. Ми зрубуємо кущі, палимо їх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 203); — Оті ліси маєш зрубати, землю перекопати, засіяти пшеницею (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 51).

2. Видаляти з поверхні що-небудь, ударяючи чимось гострим. На колодязях спалахували при місяці льодяні зализні. Вони були міцні і тверді, мов криця.. і коли господар зрубував їх, то з-під сокири при кожному ударі порскали іскри (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 461).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 717.

Коментарі (0)