в означеннях
Тлумачення, значення слова «зручно»:

ЗРУЧНО, присл.

1. Так, що задовольняє у певному відношенні. Антон зручно вмостився на товстій деревині (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 78); Григорій Григорович молодший зручно сидів у діда на руці (Юрій Яновський, II, 1954, 110); Як вони зручно влаштувалися, ці хитри погані ховрахи! Вхід до нірки був просторий, стінки гладенькі, а коло нірок були невеличкі горбочки — їхні сторожові пости (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 106).

2. у знач. присудк. сл. Вигідно, сприятливо. — Коли не хочете платити, я вас пожену на панщину... Даю вам день — подумати, що для вас зручніше (Панас Мирний, I, 1949, 191); Вона з сестрою думають перекладати.. Натурально, це їм найзручніше, бо знають аж 4 мови (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 430).

3. у знач. присудк. сл. Цілком доречно, пристойно. — Добривечір, братику! — обіймає Варава Плачинду. — А в мене оце гості зібралися. — Може, незручно?.. — Саме зручно. У нас тільки свої (Михайло Стельмах, I, 1962, 328); Суспільство мусить виявить, збагнуть: З яких джерел ці ледарі живуть? Чи зручно нам до світлої мети З такими... подорожніми іти? (Володимир Іванович, Перебендя.., 1960, 45).

4. розм. Вправно, спритно. Врешті він підбіг до краю покрівлі і скочив униз зручно і легко, як кіт (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 399); Довге сивувате волосся зачісував [князь] так зручно, що його не здавалось дуже мало (Леся Українка, III, 1952, 501); Гарячі сухі руки швидко й зручно розплутують дріт (Василь Козаченко, Серце.., 1947, 56).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 718.

Коментарі (0)