в означеннях
Тлумачення, значення слова «зсовувати»:

ЗСОВУВАТИ і рідко ІЗСОВУВАТИ, ую, уєш, ЗСУВАТИ і рідко ІЗСУВАТИ, аю, аєш, недок., ЗСУНУТИ і рідко ІЗСУНУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Соваючи, сунучи що-небудь, переміщати в інше місце. Француз дивився їм [танкам] услід і зсовував кашкета на потилицю (Юрій Яновський, IV, 1959, 82); Рибалки зсувають у воду човни, повні брунатних сітей (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 416); Лягла [Онися] на траві в холодку й вдавала, ніби спить: розкидала руки, зсунула трохи з голови хустку, висмикала собі пасма коси й хропла на ввесь сад (Нечуй-Левицький, III, 1956, 202); Жінка за весь час не промовила ні слова. Стояла простоволоса: теплу хустку зсунула на шию, щоб краще було слухати (Андрій Головко, II, 1957, 574).

2. Пересуваючи окремі предмети, наближати їх один до одного, збирати в одне місце, докупи. Зсувати столи на середину зали;
//  Наближати одне до одного; зводити. Вона ходила коло Матвія з мовчазною любов'ю. Тільки зсовувала свої густі, шовкові брови, дивилась на нього зажуреними очима (Іван Микитенко, II, 1957, 312); Параскіца.. зціплювала зуби, зсувала брови (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 267); Ходить смутний співець по хатині, Зсунув брови, заломлює руки (Леся Українка, I, 1951, 342); Ізсунули [діти] головку до головки й стиха гомонять (Степан Васильченко, I, 1959, 216).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 722.

Коментарі (0)