в означеннях
Тлумачення, значення слова «зсовуватися»:

ЗСОВУВАТИСЯ і рідко ІЗСОВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, ЗСУВАТИСЯ і рідко ІЗСУВАТИ СЯ, аюся, аєшся, недок., ЗСУНУТИСЯ і рідко ІЗСУНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Соваючись, сунучись, переміщатися в інше місце. Зсуваюся на сам [самий] краєчок крісла (Лесь Мартович, Тв., 1954, 201); Страшна ця Уляна! Сорочка розхристана, спідниця у пилюці, очіпок зсунувся набік, коса бовталась на шиї, — вона нічого того не примічала, нікуди не дивилася (Панас Мирний, I, 1954, 312); Парубок.. натиснув плечима, і солом'яна хура зсунулася набік (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 32);
//  Не втримавшись де-небудь, повільно спадати, скочуватися на землю, підлогу і т. ін. по похилій поверхні. Стара кожушина сковзнула з рамена й поволі зсувалася додолу, але Литка не затримував її (Григорій Епік, Тв., 1958, 110); Коц ізсунувся був з тапчана і впав на землю (Іван Франко, I, 1955, 173); Газети, що Жабі поклала перед собою на ковдрі, ізсунулися на долівку й зашелестіли (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 107);
//  Сповзати, злазити з чого-небудь на землю, підлогу і т. ін. Марко почав обережно зсовуватися з саней (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 22); Остап зсувається з свого ложа і повзе (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 367); Посічений Потоцький зсунувся з коня під ноги Богунові (Яків Качура, II, 1958, 425); Максим ізсунувся з печі, зачапав швидко по хаті (Степан Васильченко, I, 1959, 306);
//  Переміщатися, сповзати (про гірські породи, ґрунт і т. ін.). То диво, а не дуб. Один-одинцем стоїть на узгір'ї, міцно уп'явся могутнім корінням у піщану землю, здавалось, усю ту гору тримав у своїх міцних лапах, не давав їй зсуватись донизу (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 434);  * Образно. В долину зсувалася помалу ота чорна хмара війська, що стояла якийсь час нерухомо (Осип Маковей, Вибр., 1956, 297).
З глузду зсунутися див. глузд.

2. Пересуваючись у напрямі один до одного, зближатися, збиратися в одному місці (про предмети). Вона любила осінню пору, коли повітря таке прозоре, що гори, здавалось, зсувались і стояли, як стіни храму (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 112);  * Образно. Скелі зсунулися зовсім близько, і Гайворонові здавалося, ніби йде він у довжелезному коридорі між сірих одноманітних стін і кінця-краю не буде цьому коридорові (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 87);
//  Сідати ближче, щільніше один до одного (про людей). Оксана ласкаво припрошує всіх до столу: — Всі, всі сідайте! Зсуньтесь тісніше, всім місця хватить (Степан Васильченко, II, 1959, 206); Стіснили стільці, зсунулись, зщулились і якось усі повсідались (Нечуй-Левицький, I, 1956, 623);
//  Наближатися одне до одного; зводитися. Не раз стискалося Гнатове серце, не раз зсувалися тонкі брови, коли безжурний Петро гнув всілякі жарти, вигадки, весело.. сміявсь (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 23); Артем глянув на старого Семена, на капельмейстера, і ще дужче зсунулися його брови на переніссі й стулилися тонкі губи (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 168).

3. тільки недок. Пас. до зсовувати, зсувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 722.

Коментарі (0)