ЗСУКУВАТИ і рідко ІЗСУКУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗСУКАТИ і рідко ІЗСУКАТИ, зсукаю, зсукаєш і зсучу, зсучиш, док., перех.
1. з чим. Звивати, скручувати,
сплітати разом. Коли.. основний матеріал не досить
міцний, то доцільно зсукати його з шовковими, віскозними
або іншими нитками (В'язання крючком, 1957, 29).
♦ Зсукати дулю — те саме, що Дулю дати (див. дуля).
— Дурний Яремка, — спокійно проказав козак, — чим
хоче налякати. А не діждешся, щоб я ублажив тебе
криком, ось тобі! — і він зсукав перед носом Вишневецького
дулю (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 365).
2. Сукаючи, виготовляти (нитку, шнурок і т. ін.).
Шнурочок зсукують з таких же ниток, з яких зв'язаний
виріб (В'язання крючком, 1957, 43); — Шукай мені коноплі.
Вірьовку зсукаю якусь — чи хуру підтягти, чи волам
на налигач... (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 87); * Образно.
— Так мислю, що нитка мого життя ще не обірвалася.
Міцну ту нитку мати моя зсукала (Антон Хижняк, Д.
Галицький, 1958, 82); * У порівняннях. Дочка співав. Мов на
прядці Живої радості й біди Нитки ізсукує тоненькі,
Щоб не порвалися ніде (Платон Воронько, Мирний неспокій,
1960, 63);
// Робити, виготовляти свічку з воску. А ще
раніше пан Василько встав, Три свічки зсукав (Павло Чубинський,
III, 1872, 285).