в означеннях
Тлумачення, значення слова «зубчастий»:

ЗУБЧА́СТИЙ, а, е. Який має зубці, із зубцями (див. зубець). — Дивимось — одна залізяка, що нагинає до машини пашню, летить к бісовому батькові; далі спідня зубчаста коса, а там і верхня — мов хто руками бере їх та, геть одкидає! (Панас Мирний, IV, 1955, 247); Коні ходили навколо великих зубчастих коліс, обертали їх, молотарка тряслась і клацала зубами, викидаючи з себе солому (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 62); На скелях стриміли дві високі зубчасті башти (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 15); Зубчасті гори кидали тінь на дорогу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 197); На обрії зубчаста хмара підкрадалася до надщербленого місяця (Євген Кравченко, Сердечна розмова, 1957, 26);
//  Який здійснюється за допомогою коліс, що мають зубці. Найбільш широко використовується в найрізноманітніших машинах зубчаста передача (Токарна справа.., 1957, 13); Зубчасте зчеплення.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 728.

Коментарі (0)