в означеннях
Тлумачення, значення слова «зугарний»:

ЗУГА́РНИЙ, ЗУГАРЕН, рна, рне, розм.

1. Вправний, умілий. — Напрядіть [жіночки] моїй матушці по півміточку, бо вона молода й до роботи ще не звикла та й не дуже зугарна. Настане пилипівочка, то не гуляйте, молітеся, та й в скриню добре дбайте, — амінь! — так закінчив свою проповідь Моссаковський (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87); Ковалі в кузнях зугарні (Леонід Первомайський, Райдуга.., 1960, 95).

2. з інфін., рідше до чого. Який може, вміє або здатний виконувати, робити що-небудь. — Чи зугарна ж ти робити яку роботу: золотом шити, шовком ткати, перлами вишивати? (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 30); — Своїм власним розумом ти не був зугарен зрозуміти навіть те, що в підручникові написано (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 327); [Мелашка:] А про Хроську я вам скажу, що вона і роботяща, і зугарна до всього, і дотепна, і чепурна... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 19); Одна тільки думка зугарна подолати таку відстань (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 75); — Ну, та й хто ж то, бач, зугарен, окрім мене, стати бригадиром над волами, га? — урочисто обводив він потім очима натовп своїх нових підручних — переважно дівчат (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 352).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 729.

Коментарі (0)