ЗУПИНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗУПИНИТИСЯ, инюся, инишся, док.
1. Переставати рухатися,
припиняти свій рух; ставати, спинятися. Соломія сливе
несла Остапа, а проте їм доводилось часто зупинятися,
бо слабий утомлювався й потребував спочинку... (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 359); Під вікнами з гуркотом зупиняється на
залізному ходу віз, і з нього обережно.. зсовується отець
Миколай (Михайло Стельмах, I, 1962, 409); Марта хутенько
вийшла на стежку; побачивши мене, зчервоніла і
зупинилася (Марко Вовчок, VI, 1956, 241); Поїзд, з розгону
гримнувши вагонами, несподівано зупинився просто серед
поля (Олесь Гончар, II, 1959, 171);
// Переставати битися (про
серце). Не зупинися, серце, в щасті — Із щастям
хочеться так жить! (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 129);
//
Переставати працювати, функціонувати (про машину,
і механізм тощо або підприємство і т. ін.). В нічній
тиші зупиняється кран, що досі обертався поволі
(Олександр Довженко, I, 1958, 53).
Кров зупиняється (зупинилася) — припиняється
(припинилася) кровотеча. Євгешка.. одірвав трохи
червоної матерії й туго перев'язав ногу. Але кров не
зупинилась (Олесь Донченко, VI, 1957, 87).
2. Приїхавши, прибувши куди-небудь, тимчасово
поселитися, влаштуватися в когось, десь. Собаки, яких
завжди буває безліч по селах південної Бессарабії,
обпали каруцу й бігли, валуючи, за нею аж до примари,
де зупинились наші подорожні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 198);
Ми зупинилися в недорогому, але чепурненькому готелі
(Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 105);
// Тимчасово припинивши
просування вперед, розташуватися в якомусь місці
(на відпочинок, ночівлю і т. ін.). Останні дні не дає
дихати авіація противника. Бомбить гірські шляхи,
бомбить села, де війська зупиняються на перепочинок
(Олесь Гончар, III, 1959, 84); Увечері вони зупинились у полі
під високою могилою, спутали коней.., назбирали гілля й,
викресавши вогонь, розпалили багаття (Семен Скляренко, Святослав,
1959, 45).
3. Припиняти свій перебіг, перериватися (про дію,
рух і т. ін.). Гроза кипуча не вщухає, Не зупиняється
борня... (Максим Рильський, II, 1946, 49); Машина мчала через
Одесу, і скрізь перед нею засвічувалися зелені вогні
світлофорів, зупинявся рух, шарахали вбік прохожі (Василь Кучер,
Чорноморці, 1956, 47);
// Переставати говорити,
уривати свою мову; замовкати. Лушня слухав, дух
притаївши.. А Чіпка не вгавав: він зупинився тільки
перевести дух (Панас Мирний, I, 1949, 315);
// на чому. З
яких-небудь причин переривати свою розповідь (або думку)
в певному місці. — Продовжуйте, Федоре Івановичу.
— Я зупинився на питанні про організацію
Всеукраїнського партійного центру (Андрій Головко, II, 1957, 465);
// перен. Припиняти свій природний хід, розвиток,
переставати розвиватися далі. Вічною, невтомною ходою
час не зупиняючись іде (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 90).
4. Переставати робити що-небудь, переривати якусь
дію, заняття. Іноді автор зупиняється. Перечитує
написане (Юрій Яновський, II, 1958, 30); Дорош швидко
втомлювався і часто зупинявся, щоб витерти на шиї і на лобі
піт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 116); Вже сумно вечір колір свій
міняє з багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од
хати відкидав і зупинився... Синій, оркестровий долинув
плач до мене (Павло Тичина, II, 1957, 145).
Зупинятися (зупинитися) напівдорозі — не
завершувати, не доводити до кінця розпочату справу. Червона
Армія не зупиниться напівдорозі. Вона розгромить
фашизм в його власному лігві (Василь Кучер, Чорноморці, 1956,
111); Певне, його [Фільчин] намір розгадано, але Філька
тепер уже не міг зупинитися напівдорозі (Анатолій Шиян,
Баланда, 1957, 109); Зупиніться (зупинися)! — уживається
як пересторога, заклик припинити якусь дію, покинути
робити що-небудь. — Стійте! Стійте! Не смійте
стріляти! Зупиніться! (Олександр Довженко, I, 1958, 122); Зупинитися
(зупинитися) на досягнутому — задовольнившися
досягнутим, відмовлятися від дальшої боротьби,
діяльності; Не зупинятися (не зупинитися) ні перед чим —
не лякатися труднощів, бути наполегливим у досягненні
своєї мети. Якщо треба буде вивести шахраїв на чисту
воду, — він не зупиниться ні перед чим (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 163).
5. Затримуватися, зосереджуватися на кому-, чому-небудь
(про зір, погляд). Брюллов когось шукає між
гостями, і його погляд зупиняється на старих професорах
(Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 82);
// у сполуч. зі сл. очі,
око. Не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь.
Тут [в селі] я почуваюся вільним, незалежним.. Навіть
ясне око пана станового не зупиняється на такій
маленькій особі, як сільський крамар (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
261); Очі [Бараболі] забігали по обличчях бандитів і
зупинилися на побілілому начальникові штабу (Михайло Стельмах,
II, 1962, 84).
Зупинятися (зупинитися) поглядом на кому — чому —
довго й пильно вдивлятися у кого-, що-небудь. Вона
зупинилася на ньому довгим поглядом (Іван Франко, VII, 1951, 277).
6. на чому. Докладно розповідати про що-небудь, загострювати на чомусь увагу. В статті про поему Махара «Магдалена».. Іван Франко дає коротку характеристику тогочасної літератури у Чехії і зупиняється на поетичній школі модернізму, яка намагалася замінити реалізм (Вітчизна, 5, 1956, 141); Пишу похапцем, в Чернігові, закиданий всякими справами, тому не маю змоги зупинитися на тих пунктах, на яких не можу згодитися з Вами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 200).
7. на кому — чому. Обирати кого-, що-небудь
з-поміж інших, надавати перевагу комусь або чомусь.
Вася підтримував листування з багатьма бійцями і
офіцерами, які вибували з роти до госпіталів. Навіть ті,
що вибули дуже давно, надумавши звернутись в роту
з якимось посланням і пригадуючи, кому б його
адресувати, зупинялись завжди на Васі (Олесь Гончар, III, 1959,
189); Читаючи поему.., думаєш: — А чому автор вирішив
написати про цю подію, про цього героя саме поему, а не
зупинився на іншому якомусь жанрі? (Андрій Малишко, Думки..,
1959, 49); Між підводами метушився Маковейчик.
Він шукав собі транспорту, щоб везти котушки з
кабелем. Хлопець губився серед невиданого багатства і не
знав, на чому зупинитися (Олесь Гончар, III, 1959, 72);
// тільки док., рідко. Вирішити. Пані моя має замір дещо
перекласти, але поки не зупинилась ще, що саме взяти
до перекладу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 217); Петро зупинивсь
на одному: знайти яку покритку або удову, щоб сидіти
з нею на віру (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 67).