в означеннях
Тлумачення, значення слова «зупинятися»:

ЗУПИНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ЗУПИНИТИСЯ, инюся, инишся, док.

1. Переставати рухатися, припиняти свій рух; ставати, спинятися. Соломія сливе несла Остапа, а проте їм доводилось часто зупинятися, бо слабий утомлювався й потребував спочинку... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 359); Під вікнами з гуркотом зупиняється на залізному ходу віз, і з нього обережно.. зсовується отець Миколай (Михайло Стельмах, I, 1962, 409); Марта хутенько вийшла на стежку; побачивши мене, зчервоніла і зупинилася (Марко Вовчок, VI, 1956, 241); Поїзд, з розгону гримнувши вагонами, несподівано зупинився просто серед поля (Олесь Гончар, II, 1959, 171);
//  Переставати битися (про серце). Не зупинися, серце, в щасті — Із щастям хочеться так жить! (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 129);
//  Переставати працювати, функціонувати (про машину, і механізм тощо або підприємство і т. ін.). В нічній тиші зупиняється кран, що досі обертався поволі (Олександр Довженко, I, 1958, 53).
 Кров зупиняється (зупинилася) — припиняється (припинилася) кровотеча. Євгешка.. одірвав трохи червоної матерії й туго перев'язав ногу. Але кров не зупинилась (Олесь Донченко, VI, 1957, 87).

2. Приїхавши, прибувши куди-небудь, тимчасово поселитися, влаштуватися в когось, десь. Собаки, яких завжди буває безліч по селах південної Бессарабії, обпали каруцу й бігли, валуючи, за нею аж до примари, де зупинились наші подорожні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 198); Ми зупинилися в недорогому, але чепурненькому готелі (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 105);
//  Тимчасово припинивши просування вперед, розташуватися в якомусь місці (на відпочинок, ночівлю і т. ін.). Останні дні не дає дихати авіація противника. Бомбить гірські шляхи, бомбить села, де війська зупиняються на перепочинок (Олесь Гончар, III, 1959, 84); Увечері вони зупинились у полі під високою могилою, спутали коней.., назбирали гілля й, викресавши вогонь, розпалили багаття (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 45).

3. Припиняти свій перебіг, перериватися (про дію, рух і т. ін.). Гроза кипуча не вщухає, Не зупиняється борня... (Максим Рильський, II, 1946, 49); Машина мчала через Одесу, і скрізь перед нею засвічувалися зелені вогні світлофорів, зупинявся рух, шарахали вбік прохожі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 47);
//  Переставати говорити, уривати свою мову; замовкати. Лушня слухав, дух притаївши.. А Чіпка не вгавав: він зупинився тільки перевести дух (Панас Мирний, I, 1949, 315);
//  на чому. З яких-небудь причин переривати свою розповідь (або думку) в певному місці. — Продовжуйте, Федоре Івановичу. — Я зупинився на питанні про організацію Всеукраїнського партійного центру (Андрій Головко, II, 1957, 465);
//  перен. Припиняти свій природний хід, розвиток, переставати розвиватися далі. Вічною, невтомною ходою час не зупиняючись іде (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 90).

4. Переставати робити що-небудь, переривати якусь дію, заняття. Іноді автор зупиняється. Перечитує написане (Юрій Яновський, II, 1958, 30); Дорош швидко втомлювався і часто зупинявся, щоб витерти на шиї і на лобі піт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 116); Вже сумно вечір колір свій міняє з багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од хати відкидав і зупинився... Синій, оркестровий долинув плач до мене (Павло Тичина, II, 1957, 145).
 Зупинятися (зупинитися) напівдорозі — не завершувати, не доводити до кінця розпочату справу. Червона Армія не зупиниться напівдорозі. Вона розгромить фашизм в його власному лігві (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 111); Певне, його [Фільчин] намір розгадано, але Філька тепер уже не міг зупинитися напівдорозі (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 109); Зупиніться (зупинися)! — уживається як пересторога, заклик припинити якусь дію, покинути робити що-небудь. — Стійте! Стійте! Не смійте стріляти! Зупиніться! (Олександр Довженко, I, 1958, 122); Зупинитися (зупинитися) на досягнутому — задовольнившися досягнутим, відмовлятися від дальшої боротьби, діяльності; Не зупинятися (не зупинитися) ні перед чим — не лякатися труднощів, бути наполегливим у досягненні своєї мети. Якщо треба буде вивести шахраїв на чисту воду, — він не зупиниться ні перед чим (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 163).

5. Затримуватися, зосереджуватися на кому-, чому-небудь (про зір, погляд). Брюллов когось шукає між гостями, і його погляд зупиняється на старих професорах (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 82);
//  у сполуч. зі сл. очі, око. Не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь. Тут [в селі] я почуваюся вільним, незалежним.. Навіть ясне око пана станового не зупиняється на такій маленькій особі, як сільський крамар (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 261); Очі [Бараболі] забігали по обличчях бандитів і зупинилися на побілілому начальникові штабу (Михайло Стельмах, II, 1962, 84).
 Зупинятися (зупинитися) поглядом на кому — чому — довго й пильно вдивлятися у кого-, що-небудь. Вона зупинилася на ньому довгим поглядом (Іван Франко, VII, 1951, 277).

6. на чому. Докладно розповідати про що-небудь, загострювати на чомусь увагу. В статті про поему Махара «Магдалена».. Іван Франко дає коротку характеристику тогочасної літератури у Чехії і зупиняється на поетичній школі модернізму, яка намагалася замінити реалізм (Вітчизна, 5, 1956, 141); Пишу похапцем, в Чернігові, закиданий всякими справами, тому не маю змоги зупинитися на тих пунктах, на яких не можу згодитися з Вами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 200).

7. на кому — чому. Обирати кого-, що-небудь з-поміж інших, надавати перевагу комусь або чомусь. Вася підтримував листування з багатьма бійцями і офіцерами, які вибували з роти до госпіталів. Навіть ті, що вибули дуже давно, надумавши звернутись в роту з якимось посланням і пригадуючи, кому б його адресувати, зупинялись завжди на Васі (Олесь Гончар, III, 1959, 189); Читаючи поему.., думаєш: — А чому автор вирішив написати про цю подію, про цього героя саме поему, а не зупинився на іншому якомусь жанрі? (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 49); Між підводами метушився Маковейчик. Він шукав собі транспорту, щоб везти котушки з кабелем. Хлопець губився серед невиданого багатства і не знав, на чому зупинитися (Олесь Гончар, III, 1959, 72);
//  тільки док., рідко. Вирішити. Пані моя має замір дещо перекласти, але поки не зупинилась ще, що саме взяти до перекладу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 217); Петро зупинивсь на одному: знайти яку покритку або удову, щоб сидіти з нею на віру (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 731.

Коментарі (0)