в означеннях
Тлумачення, значення слова «зустрічатися»:

ЗУСТРІЧАТИСЯ і діал. ЗОСТРІЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗУСТРІНУТИСЯ і діал. ЗОСТРІНУТИСЯ, ЗУСТРІТИСЯ і діал. ЗОСТРІТИСЯ, інуся, інешся, док.

1. з ким, кому і без додатка. Зближатися, сходитися один з одним, рухаючись навпроти. По вулиці йшли школярі з сірими полотняними торбинками через плече. Як зустрічалися [з Давидом], зминали і, спинившися, задирали голови у великих, аж на вуха, шапках (Андрій Головко, II, 1957, 78); Стали її [Мотрю] сусіди обходити, а зустрівшись — сторонитись (Панас Мирний, I, 1949, 137); Зустрілась їй жінка, на плечах похилих Несе щось, убога така (Леся Українка, I, 1951, 46); Ми на вулиці зустрілись — Лена з татусім і я (Павло Тичина, II, 1957, 322);  * Образно. — Повірили б ви в те, що я плив Магеллановою протокою? ..Це на самому півдні Південної Америки, між Америкою й Вогненною Землею, де зустрічаються два океани, найбільші в світі (Юрій Яновський, II, 1958, 85);
//  Зближаючись, торкатися. У потиску зустрілись дружні руки (Максим Рильський, II, 1960, 51);
//  Траплятися на чиєму-небудь шляху, десь, у якомусь місці. В глибині парку зустрічаються художні групи звичайних ялинок, жовтого і тюльпанового дерева та болотного кипариса (Радянська Україна, 5.IX 1950, 3); Біля нього, як завжди, лежало «ружжо», взяте на той випадок, якби в степу зненацька зустрілась якась дичина (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 138);
//  безос. До самого села не зустрілося жодної живої душі, тільки кам'яні хрести біліли над шляхом (Олесь Гончар, I, 1954, 9);
//  Стикатися з ким-, чим-небудь у житті, в роботі. І яку ж викликає досаду, як лютить її всяка безладь, що так часто ще зустрічається... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 81); Тепер ви, діти, розгадайте: 3 яким я дивом там зустрівсь? (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 194);
//  перен., у сполуч. зі сл. труднощі, перешкоди і т. ін. Зазнавати чого-небудь, відчувати щось. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (Олесь Гончар, III, 1959, 113);
//  перен. Виявляти при читанні, в результаті дослідження і т. ін. Наш інтелігентний читач.. бажав би зустрітись в творах красного письменства нашого з обробкою тем філософічних, соціальних, психологічних, історичних і інших (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 239).
Зустрічатися (зустрінутися, зустрітися) очима (поглядом, поглядами) з ким; Зустрічатися (зустрінутися, зустрітися) з очима (з поглядом) чиїми (чиїм) — дивитися один одному в очі. Пархоменко звісив голову й зустрівся з колючими очима молодого чоловіка з тонкими губами (Петро Панч, Вибр., 1947, 304); Зустрівшись несподівано з настороженим поглядом Федора Івановича, він так знітився, що відразу не догадався і сірник загасити (Андрій Головко, II, 1957, 433); Зустрічатися (зустрітися) з смертю [віч-на-віч] — бути, опинятися у смертельній небезпеці. — Може, тому, що фронтовик щодня зустрічається з смертю віч-на-віч, — уголос міркував зараз Антонович, — може, саме тому він пізнає, краще за інших, справжню ціну життя (Олесь Гончар, III, 1959, 282); Я тоді, так близько зустрівшись віч-на-віч зі смертю, був перелякався (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 85); Очі (погляди) чиї зустрічалися (зустрілися) — хтось дивився в очі один одному, обмінявся поглядами. Тільки як здійняли тост за молодих артистів, він обернувся й до Насті з чаркою і з жартом. При тому їх очі зустрілись (Леся Українка, III, 1952, 586).

2. з ким. Сходитися разом, бачитися де-небудь. Начальник.. звернувся до дядька: — Вам ніде не доводилось зустрічатися з цим чоловіком? — показав очима на Підіпригору (Михайло Стельмах, II, 1962, 228); Рає мати синові Мотрю, А в сина давно вже серце он як тіпається, як де зустрінеться з Мотрею (Панас Мирний, I, 1949, 185); Сказать їй хочу так багато, а як зустрінуся — мовчу... (Володимир Сосюра, II, 1958, 366);
//  тільки недок. Разом проводити час, разом бувати де-небудь. Вона вирішила слідкувати й за Оксеном, щоб знати, де він ходить, що робить, з ким зустрічається (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 108); — Не сила моя кріпитися... Зустрічатимусь, цілуватиму його... голубитиму (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 7);
//  Збиратися з ким-небудь у якомусь місці для бесіди, на нараду і т. ін. Володимир Ілліч [Ленін].. найчастіше зустрічався з трудящими на московських заводах, на засіданнях столичних установ, у своєму кабінеті (Комуніст України, 4, 1966, 62); [Виговський:] Сьогодні я маю зустрітися з польським комісаром Беньовським (Любомир Дмитерко, Навіки разом, 1950, 61);
//  Сходитися де-небудь для бою, збиратися для змагання і т. ін. (про армії, спортивні команди і т. ін.). Зустрілись козаки й татари там, де могили над Дніпром... Поникли з переляку хмари над ними огненним чолом (Володимир Сосюра, I, 1957, 364);
//  тільки док., рідко. Познайомитися з ким-небудь. Колись ще дівкою, саме як з Тихоном зустрілися, було в неї на кофточці святковій отаке — на сірому полі квіточки рожеві з зелененькими листочками... (Андрій Головко, II, 1957, 150).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 734.

Коментарі (0)