ЗУСТРІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який рухається назустріч.
На околиці парку довідались у зустрічної жінки, де саме
вулиця Коцюбинського (Олесь Донченко, V, 1957, 259); З гуркотом
і брязкотом проносились зустрічні поїзди (Микола Трублаїні,
Глиб. шлях, 1948, 140);
// у знач. ім. зустрічний, ного,
чол.; зустрічна, ної, жін. Людина, яка зустрічається,
трапляється кому-небудь на шляху. А зустрічний каже:
— Як же ми розійдемося, коли місточок узенький;
вертай ти назад (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 146); Кіра не йшла, а
пересувалася легким кроком, ніби пливла, вдало маневруючи
серед зустрічних... (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 245);
//
Розташований поблизу шляху, яким хто-небудь іде або їде. Коли
посутеніло, з передніх возів фурмани почали забігати
до зустрічних хаток, садиб (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 59);
// Який має протилежний якомусь рухові, якійсь дії
напрям. Зустрічний рух; Зустрічні перевезення;
// Який
дме в обличчя, проти напрямку руху (про вітер). Хоч
сонце ще високо, але дужчає мороз, починається
зустрічний вітер (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 236).
▲ Зустрічне фрезерування, спец. — спосіб
фрезерування, при якому напрям обертання фрези
протилежний рухові подачі. При попутному фрезеруванні
чистота поверхні краща, ніж при зустрічному (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 50).
2. Здійснюваний у відповідь на яку-небудь дію,
захід і т. ін. Відповісти зустрічною репресією на той
момент ми не могли (Іван Кулик, Записки консула, 1958,
198).
Зустрічний план — зобов'язання перевиконати
державний план. — Щоб міцніли, могутніли Ради, щоб
розбити ворожий туман, побратимки, повинні ми
дати і зустрічний свій промфінплан (Володимир Сосюра, I, 1957,
486); Зустрічний позов, юр. — позов, що подається
відповідачем до позивача в той самий суд для одночасного
розгляду.