в означеннях
Тлумачення, значення слова «зв'язуватися»:

ЗВ'ЯЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗВ'ЯЗАТИСЯ, зв'яжуся, зв'яжешся, док.

1. Прикріплюватися один до одного чим-небудь. Зв'язалися [Лев та Вовк].. хвостами докупи та й пішли (Іван Франко, IV, 1950, 53)

2. Установлювати зв'язок з ким-небудь на відстані за допомогою різних засобів зв'язку Цілу ніч в гебітскомісаріаті ніхто не спав. Приймали шифровки, наполохано перешіптувалися, зв'язувалися по радіо з вищим командуванням (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 113); — Дозвольте доповісти, товаришу полковник. Дзвонив командуючий, просив негайно з ним зв'язатись (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 345); — Чув новину? — Ти про крейсер? — Сашко одягає навушники. — Ще б не чути Всіх тут сколотила його поява... Я пробував навіть зв'язатися з ним — не відповідає (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 42).

3. Вступати у ділові, офіційні і т. ін. зв'язки, спілкуватися з ким-небудь Дмитро.. познайомив Яринку в Дзюбою та Волоковим, щоб вона, коли буде потрібно, могла зв'язуватися і безпосередньо з ними (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 65); Скільки ще не взято на облік самостійних груп, які боролися з окупантами, але не знали, як вв'язатися з іншими підпільниками (Юрій Яновський, II, 1954, 15);
//  Вступати у взаємовідносини, товариські стосунки, виявляючи спільні інтереси, зближуватися. Відкрита політична боротьба змушує партії зв'язуватись тісніше з масами, бо без такого зв'язку партії — ніщо (Ленін, 15, 1949, 298); — Мені теж цікаво послухати, про що говоритимуть, чим живе робітнича молодь на заводі. Треба зв'язатися з осередком. Придивлюся до хлопців (Олесь Донченко, II, 1956, 15).

4. розм. Вступати в стосунки з ким-небудь ненадійним для здійснення якоїсь справи. — Толику, приходь завтра... Я все для тебе підготую. З ним [Вадимом] краще не зв'язуватись... (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 103); — Ну, брат, я не знав, що ти отакий тюхтій. Даремно з тобою зв'язався... (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 20);
//  Заводити небажану дружбу, непотрібну розмову, суперечку і т. ін. з ким-небудь — Зв'яжись з дурнем, то й сам дурнем будеш (Номис, 1864, № 6170); — Без тижня день живемо, а він уже із бродячим каторжанином зв'язався. Нічого собі.. (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 270);
//  Вступати з ким-небудь у любовні стосунки, що викликають осуд. — Замість того, щоб на старість гріхи одмолювати, він з молодицею вв'язався (Панас Мирний, III, 1954, 325); Невже ж Голда, у якої очі спалахували щастям лише при одній згадці про Максима, так швидко забула його і зв'язалася з Федором? (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 236).

5. Починати якусь справу, братися за щось, мати відношення до чого-небудь. Знов мати про спокій говорить. Не зв'язуватися. Сидіти спокійно. — Мамо! Не треба про спокій. Я не каюся Свого доб'юсь (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 251); Вона [власність] не тільки сама нерухома, але й людей позбавляє вільного руху, як тільки вони з нею зв'яжуться! (Леся Українка, V, 1956, 199).

6. тільки 3 ос. Асоціюватися, пов'язуватися з ким-, чим-небудь Ще донедавна з уявою про письменника, поета зв'язувався образ.. такого собі облизаного паничика (Василь Еллан, II, 1958, 159); Її тіло, напівприкрите, почало оддавати повітрю своє останнє тепло, яким я дихав. І той нудний запах назавжди зв'язався у мене з образом смерті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360)

7. З'єднуючись, створювати одне ціле (про думки, факти, явища і т. ін.)

8. спец З'єднуватися, сполучатися з чим-небудь (про елементи, речовини) Опока, яка вилежала на повітрі, крім значного підвищення своєї міцності, краще зв'язується з розчином (Комші. використ вапняків.., 1957, 140); Темперні фарби не піддаються руйнуючій дії часу, навіть більше, вони міцно зв'язуються зі стіною (Вітчизна, 7, 1964, 156).

9. тільки недок. Пас. до зв'язувати 1—5, 7—10. Парк Олександрія знаходиться на західній околиці Білої Церкви. Він зв'язується з центром міста широкою магістраллю — Червоноармійською вулицею (Парк Олександрія.., 1949, 12); Проста ж зміна ситуації.. зовсім не створює цільного сюжету, навіть якщо події ці і зв'язуються автором одними і тими ж особами (Рад літ-во, 3, 1957, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 506.

Коментарі (0)