в означеннях
Тлумачення, значення слова «звабливий»:

ЗВАБЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який приваблює, манить, спокушає; манливий. Довго бореться з хвилями плавець, а маяк так само рівно світить і не наближається. І самітному плавцеві здається, що допливти до звабливого вогника він не зможе ніколи (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 253); Пропозиція була зваблива (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 120); Ох, той звабливий ..запах борщику!.. Хоч би хоч його пахощами полоскотало ніздрі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 309); Вмить передо мною промайнули щасливі дні нашого з моєю маленькою дружиною раювання: ліс, річка, моріжок і нас двоє, пустотливих, звабливих (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 56).

2. Принадний, чарівний. Їй хотілося мати всі ці красиві, звабливі речі, жити серед них, промовляти до них, як до живих (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 76); Ринулось воно [море] на південь від гір, таке величне і загадкове, таке мінливе і звабливе, що від нього не можна цілими годинами відірвати очей (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 164).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 457.

Коментарі (0)