в означеннях
Тлумачення, значення слова «звабник»:

ЗВА́БНИК, а, чол. Той, хто навмисне, з певним наміром викликає почуття кохання до себе; спокусник. Цього світового сюжету вперше торкнулася жінка [Леся Українка в «Камінному господарі»], і вперше було показано перемогу жінки над звабником і згубником жіноцтва дон Жуаном (Радянське літературознавство, 1, 1964, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 457.

Коментарі (0)