в означеннях
Тлумачення, значення слова «звалище»:

ЗВА́ЛИЩЕ, а, сер.

1. Місце, куди звозять, скидають сміття, непотріб. — Я наполягаю, щоб було звалище, бо місту треба очищатися від сміття (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 12).

2. чого. Велика кількість чого-небудь, зваленого в одне місце. На стіні танцювали тіні, ніби хтось весь час ховався за звалищем старих речей (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 90);
//  розм. Склад чого-небудь на відкритому місці. Артилеристи скинули його [пораненого] в лісі, біля звалища своїх снарядів, сказали тут почекати (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 96); [Ярцев:] У нас звільняється посада завідуючого звалищем металевого утилю... (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 229);
//  Нагромадження чого-небудь поваленого, обваленого. Ішли вони густими хащами, перелазили з трудом великі звалища старих дубів і буків (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 7).

3. мн., розм. Те саме, що руїни. Загримів страшний залп, барикада затріщала і впала, розсипаючись у звалища (Іван Франко, VI, 1951, 159); По війні ти [пророк] на звалищах міста лишився один (Леся Українка, I, 1951, 183).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 459.

Коментарі (0)