ЗВАРИТИСЯ 1, зварюся, зваришся. Док. до
варитися 1, 2. — От якби було не вивертатися під осокором
та доглядати казанка, то.., може б, уже досі й каша
зварилась (Панас Мирний, IV, 1955, 320); Мати казала
підождати: ось же картопля звариться (Андрій Головко, II, 1957, 78);
— Обід зварився, а бідонів знову немає (Василь Кучер,
Чорноморці, 1956, 140); В котловані, на дні бульдозерних
траншей, спеки налито по вінця, вітерець не дмухне,
незвичний там просто зварився б (Олесь Гончар, Тронка,
1963, 78);
// Опинившись у чому-небудь киплячому
(у воді, смолі і т. ін.), загинути, вмерти. Сестри нема.
Так і пропала, немов од сонця ковилі... А батько,
кашовар невдалий, зварився якось у котлі... (Володимир Сосюра, I, 1957,
358).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 461.