ЗВІДКІЛЬСЬ, присл. Те саме, що звідкись. Сторож, несучи снідання, стукнув дверима: — йому здалося щось страшне, темне, без образа, без обличчя, звідкільсь уставало, росло, все ламало по своєму шляху (Панас Мирний, I, 1954, 325); Тим часом в народі пішла чутка про волю. Та чутка, як хвиля на морі, звідкільсь пішла скрізь і дійшла до Вербівки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 247).