в означеннях
Тлумачення, значення слова «звіря»:

ЗВІРЯ́, я́ти, сер.

1. Маля звіра (див. звір 1 1).  * Образно. А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весь пожирало (Тарас Шевченко, II, 1953, 325);  * У порівняннях. Вони [Коваль і Небаба] борюкаються з ним [Чирвою], як двоє молодих звірят із старим ведмедем (Іван Микитенко, I, 1957, 93).

2. Зменш. до звір 1 1. — Побіжу на річку, там рибок та жаб розглядаю, побіжу в ліс, там звірята різні й квіти (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 4);
//  Взагалі маленька тварина. Бачив Матвій в тому глибокому підземеллі мовчазних, замурзаних людей і ще мовчазніших осликів. Чомусь порівнював він себе до тих нещасних звірят (Мирослав Ірчан, II, 1958, 261).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 486.

Коментарі (0)