в означеннях
Тлумачення, значення слова «звіряка»:

ЗВІРЯ́КА, и, жін., розм., рідко. Те саме, що звір 1 1. І з виду він більш, походив на звіряку, як на чоловіка: вирлоокі перекошені очі дивились хижо, ніс з роздутими ніздрями задрався догори (Олекса Стороженко, I, 1957, 375); Сенсація — Вася убив вовка! .. Волосний урядник допитував, де та гармата, що отакенну звіряку вкокошкала [вколошкала] (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 29);  * У порівняннях. Нудьга ж знову мене В самотину жене — Жить звірякою (Іван Манжура, Тв., 1955, 131).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 486.

Коментарі (0)