ЗВОДИТИСЯ, зведуся, зведешся і рідко ІЗВОДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ЗВЕСТИСЯ і рідко ІЗВЕСТИСЯ, ведуся, ведешся; мин. ч. звівся, звелася, лося і рідко ізвівся, ізвелася, лося; док.
1. Іти, пересуватися знизу
нагору. Зводитися по сходах; * Образно. Рядові донецькі
люди, Ви тепер помітні всюди, Бо звелися від глибин До
небачених вершин (Микола Упеник, Про Донбас, 1950, 22);
// Злітати,
здійматися вгору. Бомбардувальники звелись у райдужну
блакить (Микола Упеник, Укр. поема, 1950, 58);
// Сходити, з'являтися
(про небесні світила). Сонце ще тільки зводилось
над обрієм, як я рушив далі (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 148);
// тільки 3 ос. Піднімаючись угору, поширюватися над
чимось, вище чого-небудь. Над садками зводився туман.
2. Піднімаючись, підводячись, займати вище,
порівняно з попереднім, положення. Вже зводяться
важкі жерла гармат головного калібру на лінкорі
(Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 409); Всі в залі потягнулися
до вікон. Поранені піднімали голови, зводились на лікті
(Олесь Гончар, III, 1959, 156); Зводячись навшпиньки, Юрко
ловить ритм і тихо, проникливо вторить слідом за
жайворонком (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 13); Побачивши
перед собою ворогів, звівся [ведмідь] на задні лапи (Іван Франко,
VI, 1951, 15); Надія звелася навколюшки, повернулась
до сестри обличчям (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 98);
// тільки 3 ос. Здійматися, збільшуючись,
розширюючись в обсязі. Ледь-ледь помітно зводяться то
опускаються [груди], і по цьому можна вгадати,
що Оксень Недомірка ще живий (Іван Цюпа, Назустріч..,
1958, 70); Летять, мов ластівки, човни, А хвиля
зводиться горою (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 59);
// над чим.
Ставати більшим, перевищувати що-небудь. Бюджет
СРСР рік у рік зводиться із значним перевищенням
доходів над видатками (Наука і життя, 3, 1961, 9);
//
Здіймаючись, набувати вертикального положення,
випрямлятися. Стрімко зводяться легкі тремтливі дзвіночки
(Юрій Смолич, II, 1958, 11); Заспівали, затукали тяжкі краплини,
спадаючи з листя.., без вітру зашуміла трава, зводячись
і підстрибуючи вгору (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 510);
// Виростати, тягнучись угору (про рослини). У весняну
пору, в літню пору Ти [дуб] все вгору зводишся та вгору,
Та гілки вбираєш молоді У тугі смугасті жолуді (Петро Дорошко,
Літа.., 1957, 7).
♦ Зводитися (звестися) дибки див. дибки; Зводитися
(звестися) на диби див. диби; Рука зводиться (зведеться)
див. рука.
3. Вставати, підводитися з лежачого або сидячого
положення. Хома зводиться врешті. Розминає залежане
тіло і ліниво, поволі.. відходить у пітьму (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 65); Леонід Петрович.. то зводився з місця і
ходив по кабінету в задумі, то знову сідав за стіл (Юрій Збанацький,
Малин. дзвін, 1958, 159); — Марта лежить, не може
звестися (Панас Мирний, IV, 1955, 346); Їхав чоловік,
заморився — сів відпочити. Ось ізвівся, зійшов на могилку,
подивився в степ і ліг знову (Андрій Головко, I, 1957, 342);
* Образно. Людина зводиться на повний зріст, перед нею
розкрилися гігантські перспективи як у суспільному
житті, так і в галузі науково-технічної думки та
практики (Радянське літературознавство, 2, 1962, 3);
// Видужувати. — Та мені
трохи лучче Як тілько зведуся, зараз прийду в гімназію
(Панас Мирний, I, 1954, 336);
// перен. Підніматись,
повставати на захист кого-, чого-небудь або на боротьбу проти
когось, чогось. Фронт спливав кров'ю, зводячись
нелюдською силою проти ворожих полків і дивізій (Василь Кучер,
Чорноморці, 1956, 197); [Неріса:] По-твоєму, то
добре, щоб.. елліни на варварів звелися, аби римлянам
чим не послужити? (Леся Українка, III, 1952, 441).
Зводитися (звестися) в атаку — підніматися, іти
в атаку. Разом солдати зносили всі злигодні війни..,
разом зводились в атаку... (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 222);
Мов буря, звелися в атаку матроси, У кожного в'язка
гранат (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 232);
♦ Зводитися (звестися) з постелі — видужувати. А за
той час Василь ледве-ледве звівся з постелі (Іван Франко, I,
1955, 140); Зводитися (звестися) на ноги див. нога.
4. тільки 3 ос. Бути розташованим, простягатися знизу вгору. Вулиці починалися від самого моря, по земляних уступах, що зводилися щаблями (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 65); Шлях потроху все зводиться вгору, за цим низько падає, загинається ліворуч і вже рівно іде до залізниці (Григорій Епік, Тв., 1958, 415); Під самий обрій зводилась рілля (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 149).
5. Височіти, підноситися над чим-небудь,
виділяючись з-поміж чогось своєю висотою. Над критими
грузовиками зводилось стальне павутиння високих антен
(Василь Кучер, Голод, 1961, 436); Над лускою дахів звелися
фабричні димарі, радіощогли, купол обсерваторії (Петро Панч,
Ерік.., 1950, 44); Як пам'ятник вічний, сама Звелася
гора над містом (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 141);
// Виднітися,
вимальовуватися на тлі чогось. — Поглянь, козаче, в
даль поглянь: Там зорі золотистих бань, Шпилі
барвисті на Кремлі Блищать у райдужній імлі, — ..Це
зводиться моя Москва (Микола Бажан, Роки, 1957, 238); Їм
видалося, що вони пливуть лише кілька хвилин, коли попереду
чітко звелося над водою судно (Юрій Яновський, II, 1954, 92).
Зводитися (звестися) у небо (вгору) — сягати високо
вгору. Будинки зводилися у небо, як декорація, урочиста
і навіть трохи загадкова (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 5);
«Мабуть, що тут», думає Глушак, оглядаючи падь
і вкриті мохом кедри, що звелись велетенськими
стовбурами вгору (Олександр Довженко, I, 1958, 123).
6. З'являтися, поставати в результаті будування (про споруди). В кожній новій будові, яка звелась і зводиться в Києві, втілена праця людей, полум'яних радянських патріотів (Літературна газета, 6.XI 1952, 2); Де колись на хату пнулась хата, тепер будиночки звелись рівненькі, мов близнята, стоять в ряду (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 10); Не скоро над козачими могилами звелася дерев'яна, збудована без жодного цвяха церковиця (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 181).
7. тільки 3 ос. Виникати, починати виявлятися в дії,
наставати. Попереду з путівця пурхає клапоть пилу,
другий, зводиться вихорець (Юрій Яновський, II, 1954, 199);
Ти чуєш, Лялю, зводиться весна? (Микола Нагнибіда, Пісня.., 1949,
109); Після нічної зливи зводився свіжий ранок
(Олекса Десняк, Десну.., 1949, 272).
♦ На світ не зводилося, безос. — не розвиднялося.
Ще й на світ не зводилося, коли дубок [човен]
об'якорився (Юрій Яновський, II, 1958, 57).
8. тільки 3 ос. Наближатись одне до одного кінцями.
Крайнім сидить Оксен. Брови, чи з болю, чи з гніву,
звелись докупи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 542);
// Збираючись
докупи, нагромаджуватися, наростати. Над обрієм
зводились тучі, Темніли і поле, і ліс (Терень Масенко, Поезії, 1950,
215).
9. рідко. Піддаватися спокусі, зваблюватися. Він переходив від купи до купи людей, просив і закликав, щоби пошанували самі себе, щоби показали, що вони люди,.. не зводилися обіцянками, не запродували своїх голосів (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 63).
10. Пропадати, гинути. Де ж той огонь, де та
моторність, жвавість, де ті троянди, що жахтіли-цвіли на
її щоках!.. ті чорні очі? Усе звелось (Ганна Барвінок, Опов..,
1902, 537); — У нього [дяка] був цапиний голосок, а
се вже ввівся, мов собака мурниче та ще й гугнявіє
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 107);
// з чого, розм. Втрачати
що-небудь, позбавлятися чогось. Козачці Марусі Горбоносисі
не пішли в руку свині. Звелась вона з свиней (Ганна Барвінок,
Опов.., 1902, 417);
// Вироджуватися, зникати (про рід,
породу, професію і т. ін.). — Якої масті коні водяться,
а якої зводяться? (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960,
118); Розказує [хазяйка].., що весь рід їх звівся, що сама
вона в світі зосталась, як билина в полі (Марко Вовчок, I, 1955,
139); — Тепер звелося чумацтво, одні пісні зосталися
(Михайло Стельмах, I, 1962, 50);
// Минати, проходити (про час).
Звелося літо, і не знать, Як день за днем минув, І
серпень дав, що можна дать, І вересень майнув... (Яків Щоголів,
Поезії, 1958, 387);
// Змінюватися, перетворюватися,
переводитися на гірше. Свіжий, повний бадьорої сили
інженер Мухтаров звівся на схудлого, жилавого й
посивілого чоловіка (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 338); Сум бере, що без
життя, без плоду, На рій дурниць моє життя звелось;
Гадав служити рідному народу, Та чисто все за
вітром рознеслось (Павло Грабовський, I, 1959, 563);
// тільки док.,
також від чого. Змучитися, настраждатися. — Так уже
я звівся, що ані гніватись, ані жалкувати ні на кого не
маю! (Марко Вовчок, I, 1955, 19); [Свічка:] Не до весілля
нам, шановний пане, Якщо не смієм свічки засвітить,
Коли звелись від темряви ми й туги (Іван Кочерга, I, 1956, 485);
// тільки док. Втратити сили, виснажитися, захиріти.
Сестра ледве на ногах встоїть, іде і заточиться, а очі
червоні та каламутні... Що тобі, кажу, слаба? А вона
в плач. — Не слаба, каже, боюся. Од безсоння звелась
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 79); Од болісті вона зовсім звелась:
щоки, рот та очі її запались, а ніс, підборіддя та чоло
стирчали жовті (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 311); Ще й
парубком, кажуть, був він худорлявий, а що після 10 років
у такій сім'ї, то звівся на скіпочку (Дніпрова Чайка, Тв.,
1960, 36); — Ти стяглася зовсім, ізвелася на тичиночку
(Ганна Барвінок, Опов... 1902, 126).
♦ Звестися до нитки див. нитка; Зводитися (звестися)
нанівець див. нанівець; Зводитися (звестися) [на]
нінащо див. нінащо.
11. Згинатися, корчитися. І руки ті, не учені до зброї, Що досі так довірливо одкриті Шукали тільки дружньої руки, Тепера зводяться від судороги, злості (Леся Українка, I, 1951, 108); Як ухопив [Данило] міцною рукою за довгу косу, то так рука й звелась навіки (Марко Вовчок, I, 1955, 101).
12. тільки 3 ос., до чого. Спрощуючись, обмежуючись
чим-небудь, підмінятися менш складним, незначним.
..вся різноманітність форм сучасного поміщицького
господарства зводиться до двох систем, відробіткової і
капіталістичної.. (Ленін, 3, 1949, 161); Всі політичні
програми, концепції, вся, здавалося, донедавна така
заплутана політиканська боротьба на селі, зводилася
тепер до простої формули: за чи проти (Ірина Вільде, Сестри..,
1958, 33); Людині, всі інтереси якої зводяться
до того, щоб корабель від клотика і до кіля блищав
сонячним блиском, нелегко закохатись (Дмитро Ткач, Жди..,
1959, 5); Задобрював, комбінував, підмазував [Сухомлин]
— весь світ його тоді до цього звівся... (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 338);
// Прирівнюватися до чого-небудь,
означати щось. Отже, вартість робочої сили зводиться
до вартості певної суми життєвих засобів (Карл Маркс,
Капітал, т. I, кн. I, 1952, 174);
// Виражатися, полягати
в чому-небудь (про суть, основу чогось). Вся ця
політика, що мала на меті утворення самостійної
буржуазної України, на ділі звелася і зводиться до придушення
політичної самостійності українських трудящих
мас (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 26).
13. тільки док. Почати з ким-небудь бійку, сварку і т. ін. — То скажи хоч, за що ви звелися? За який там картуз? (Андрій Головко, II, 1957, 243).
14. тільки недок. Пас. до зводити.