в означеннях
Тлумачення, значення слова «звойовувати»:

ЗВОЙОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВОЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм.

1. Перемагаючи в бою, захоплювати, силою підкоряти кого-, що-небудь; завойовувати. Помишляє звоювати Підлий самурай Наш великий, наш багатий Дальносхідний край (Дума про Остапа Нечая, 1938, 65); Забажалось королеві Звоювать чужеє царство (Леся Українка, I, 1951, 374).

2. Перемагати кого-небудь у збройній боротьбі, в бою. — Я не цікавий, хто з ким воює, хто кого звойовує, але знаю, що вже чотири роки точиться війна (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 208); Жінки в один голос: — Ой, не пустіть, голубчики, тих панів більше, бо не життя нам, бідним. Звоюйте їх хутчіш (Мирослав Ірчан, I, 1958, 288);
//  Долати чию-небудь волю, силу і т. ін. Ми не хочемо зрозуміти, чому жива дітвора так одчайдушно звойовує методичні зусилля дорослих, ..які домагаються від них статечної акуратності і поміркованості суджень (Літературна Україна, 4.XII 1962, 2); Туди треба було не Галиного серця, люблячого, теплого.. Тієї волі не звоюєш слабкою жіночою рукою! (Панас Мирний, I, 1949, 399).

3. перен. Здобувати, придбавати в результаті боротьби, наполегливості і т. ін. Того, що дав нам Ленін, — що в Жовтні звоювали, — і дітям і онукам на вічний стане час! (Павло Тичина, II, 1957, 10); Майбутнє ж в далині: звоюй його, візьми (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 57).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 494.

Коментарі (0)