в означеннях
Тлумачення, значення слова «зворушувати»:

ЗВОРУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВОРУШИТИ, ушу, ушиш, док., перех. Викликати яку-небудь реакцію свідомості, думки і т. ін., привертати увагу, збуджувати почуття, глибоко хвилювати. Близько біля стояла його мати Ольга, ..її скорбні очі, бліде обличчя, складені на грудях руки красномовно свідчили, що її не зворушує те, що робиться на требищі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 266); Робочий кабінет поета [Гете]. Він зворушує простотою (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 35); Він справді кам'яна людина.. Його ніщо не зворушує, ніщо не хвилює (Мирослав Ірчан, II, 1958, 38); — Мені справді важко, — відповів він, — і твоє піклування мене зворушує, спасибі тобі, Юлю (Олесь Донченко, V, 1957, 531); Ви обізвалися до мене таким теплим, таким прихильним словом, зогріли, заохотили й зворушили до сліз (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 195); Ольга мовчала. Її зворушив сестрин журливий тон (Леся Українка, III, 1952, 748).
Зворушувати (зворушити) душу (серце) — викликати почуття схвильованості, жалю, співчуття, розчуленості, ніжності і т. ін. Тони й мелодії були всім знайомі, та проте виконання було якесь незвичайне, що зворушувало душу (Іван Франко, VIII, 1952, 33); — Як ішов до тебе, сподівався іншої гостини, — в його голосі бринів такий біль, що й камінне серце зворушив би (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 170).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 498.

Коментарі (0)