в означеннях
Тлумачення, значення слова «звуковий»:

ЗВУКОВИ́Й, а, е.

1. Який складається із звуків, утворюється звучанням. Присів [Віталик] до приймача, поринув у звуковий хаос ефіру (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 46); Урочисто грав духовий оркестр. В найскладніших звукових сплавах, у зіткненні мотивів, мідних сурм, голосів, литавр і нових пісень народжувалась народна героїчна симфонія перемоги нового життя на землі (Олександр Довженко, I, 1958, 93); Навіть не розуміючи слів, ми на основі звукової виразності інтонацій можемо досить вірно схопити настрій того, хто говорить (Художнє читання.., 1955, 93).

2. фіз. Прикм. до звук 2. Звукові коливання, .. що не сприймаються людським вухом, звуться ультразвуковими (Наука і життя, 11, 1956, 19); Звукові хвилі.

3. Який записує або відтворює звуки. Кінооператори звуковим апаратом зафіксували виступи ударників колгоспу (Іван Ле, Історія радості, 1947, 276);
//  На якому записано звук. Тут [у журналі «Кругозор»], крім звичних текстових сторінок, ви знайдете зброшуровані тонкі диски-пластинки — звукові сторінки (Радянська Україна, 14.II 1964, 1).

4. лінгв. Стос. до звука (у 4 знач.). Фонетичний алфавіт будується за так званим звуковим принципом, тобто кожному звуку (фонемі) певної мови відповідав окрема буква (літерний знак) фонетичного алфавіту (Нариси з діалектології української мови, 1955, 19).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 500.

Коментарі (0)