в означеннях
Тлумачення, значення слова «звичайно»:

ЗВИЧАЙНО.

1. Присл. до звичайний. Ах, як досадно, що від тої тоненької стрілки [барометра] залежить, де і як ми стрінемо.. ніч: звичайно, прозаїчно, на ліжку, чи серед співу, людей і вогнищ на ярмарку у Криниці! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 234); У комірчині.. звичайно стояли бідони з молоком та висіли білі халати доярок (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 133); Іванов прощається з дружиною звичайно, як і більшість з простих людей, що йдуть на війну (Олександр Довженко, I, 1958, 116); Павло усім одвітував звичайно, розмовляв до ладу, добре (Марко Вовчок, I, 1955, 165).
 Як (ніж) звичайно: а) як заведено. Качковський.. не йшов, як звичайно, у хату сідати перед виїздом, «щоб усе добре сідало» (Леся Українка, III, 1952, 662); б) як завжди. В дворі, як звичайно, нікого не було (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 9); Затремтів старий, зблід іще більше, ніж звичайно, — майже від року не кликали його до судді! (Іван Франко, VI, 1951, 182).

2. у знач. вставн. сл. Уживається для підтвердження думки. Так, звичайно, крім таланту, потрібне ще і вміння! (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 69); В нижчеподаній статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови (Максим Рильський, III, 1956, 63).

3. у знач. ствердж. част. так, авжеж. [1-ша панночка:] Ви, Оресте Михайловичу, умієте через вогонь стрибати? [Орест:] Звичайно, вмію (Леся Українка, II, 1951, 46); — Ну, а в отакі ночі ви літаєте? — Звичайно. Тихо, місячно, ніч саме для польотів (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 21).

4. у знач. присудк. сл., рідко. Як належить, як годиться. Одяглась [Олена] таки любенько, як звичайно панночці та ще й хорунжівні (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 155).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 477.

Коментарі (0)