в означеннях
Тлумачення, значення слова «звикатися»:

ЗВИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗВИКНУТИСЯ і рідко ЗВИКТИСЯ, кнуся, кнешся, док.

1. з чим, рідко до чого. Переставати сприймати що-небудь як нове, незвичне, зживатися з чимось, призвичаюватися до чого-небудь. Треба було.. звикатися з новою школою (Степан Васильченко, I, 1959, 145); У Пакришневій сім'ї вже трохи звиклися до того, що Федір не жив дома (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 341);
//  також без додатка. Освоюватися з чим-небудь, пристосовуватися до чогось. — Звикайся, Лялю. Будуть неабиякі труднощі (Олесь Гончар, IV, 1960, 33);
//  з чим. Примирятися з чим-небудь небажаним, неприємним. Минула, який вже зі своїм нещастям звикся, недовго перевертався на соломі; заснув (Осип Маковей, Вибр., 1956, 555); З тією думкою, що незабаром доведеться жінку ховати, він давно звикся (Любов Яновська, I, 1959, 54);
//  з ким. Ставати близькою, своєю людиною по відношенню до кого-небудь. Попрощалася Марія з своїми дорогими друзями, з якими так зжилася і звиклась (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 277).

2. рідко. Те саме, що звикати 1. Пріська звиклася завжди одна бути (Панас Мирний, III, 1954, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 472.

Коментарі (0)