в означеннях
Тлумачення, значення слова «звихнутися»:

ЗВИХНУ́ТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. тільки 3 ос. Зміститися в суглобі при падінні, ударі і т. ін. (про кістки). Сильно так стовкнулись [зіштовхнулись], Що трохи в'язи не звихнулись [у Мезептія і Енея] (Іван Котляревський, I, 1952, 267); Нога звихнулася.

2. тільки 3 ос., розм. Зміститися, відхилитися вбік. П'ятий, попереду, був Боженко. Борода в нього скучмилася й звихнулася набік (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 66).

3. перен., розм. Збочити в житті, поведінці і т. ін. Не дай бог, щоб він [син] як-небудь звихнувся, бо хто ж би в разі нещастя пригорнув бідну матір і молодшу братію (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 6); — Товариші! Люди добрі! Не вигоньте! Я ж колись теж був чесним колгоспником. Звихнувся... (Олесь Донченко, VI, 1957, 235);
//  Зробити непевний, неправильний рух, виконати помилкову дію. — Я взявся усунути обрив, не вимикаючи струму.. Струм іде по мережі напругою в тисячі вольт. Коли б десь ледь звихнувся — за секунду з мене був би попілець (Олесь Гончар, III, 1959, 281).

4. розм. Стати психічно ненормальним. [Явдоха:] Копоп з баришнею Женічкою женихається! [Денис:] Що-о? Ти часом не звихнулась? (Марко Кропивницький, II, 1958, 429).
Звихнутися розумом (умом, з розуму, з ума, психічно) — збожеволіти. Пустили потім ясу, що звихнулась умом Чабаниха, але цьому мало хто вірив (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 196).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 475.

Коментарі (0)