в означеннях
Тлумачення, значення слова «звинувачення»:

ЗВИНУВА́ЧЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням звинуватити.

2. Те, що ставиться за провину кому-небудь, викриває, звинувачує когось. Виявилось, що на кожного з тих, хто сидів тут [у тюрмі], було якесь звинувачення (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 58); Мене звинувачували у злочинній м'якості, лібералізмові. Звинувачення падали, як град на деревце (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 229); Вадим ще раніше заготував звинувачення, які збирався кинути їй (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 108).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 472.

Коментарі (0)